Чому люди взагалі брали кредити в валюті, коли всі операції куплі-продажу здійснювалися і здійснюються у гривні?
Тому що банкам було значно вигідніше перекласти відповідальність за нестабільну гривню на клієнта, ніж ризикувати самим. Валютні кредити були дешевші за гривневі, і переконати клієнта обрати кредит у валюті було дуже просто.
Та от тільки проблема у тому, що обиватель не бажає ризикувати. Навіть свідомо йдучи на ризик (а валютний кредит - це свідомий ризик), обиватель хоче, щоб за його фіаско відповідали інші.
І тут проблема не в тому, чи варто допомогти обивателю розібратися з проблемами, які він собі штучно створив і сплатити за його хитрожопе бажання жити за рахунок інших і витрачати гроші, які він не заробив. Ми сплачуємо набагато більше з бюджету за розкішні маєтки, пільги, державні дачі, санаторії та лікарні, та інші блага, якими користується жменька обраних. Власне, один рік утримання Януковича коштував значно більше, ніж необхідно коштів, щоб врятувати тих, хто хотів зекономити, а не вийшло.
Питання у тому, чи не війде у звичку прагнення постійно дурити державу, а отже нас із вами.
Дохтур має знайомого, який свідомо відніс депозит у банк, котрий вже перебував на межі введення тимчасової адміністрації. І тому активно збирав кошти, пропонуючи високі відсотки.
Це було очевидно всім, навіть дохтуровому знайомому. І коли дохтур запитав, чому ж ти тоді несеш туди свої гроші, знайомий відповів: як пощастить - зароблю гарні проценти. А як ні - держава мені усе компенсує через Фонд гарантування вкладів.
Через місяць банку вже не існувало. Знайомий отримав свій депозит назад від державного фонду і потім довго жалівся на те, що "еті сволочі" гроші повертали декілька місяців і вони нічого не заробили.
І, скажу вам, дуже гарно свідомо кидатися в авантюри, коли держава принципово прикриває тили. Тільки нам з вами геть недешево обходяться такі ігри.
Жаль, до речі, що наша держава, котра з такою легкістю підтримує обивателя, який не бажає відповідати за свої вчинки, створила і розвиває сім кругів пекла для тих, хто готовий іти на свідомий ризик. До послуг ініціативних людей пропонується широкий набір податкового дебілізму, велика кількість перевіряючих служб, необхідність платити відкати, хабарі і побори, додаткові складності в легальному отриманні платежів у валюті від зарубіжних клієнтів, тощо.
Хоча, як пише Княжицький, зараз питання не в економіці, а у принципах. А економіка зачекає...
Ось вам ідея, шановні депутати: проголосуйте закон, за яким держава зобов'язується покривати 100% відкатів та хабарів, виплачувати грошову компенсацію у випадку втрати можливості займатися підприємницькою діяльністю через втручання чиновницьких хотєлок. Створіть фонд сплати штрафів за результатами перевірок різних інстанцій. Створіть резерви для компенсування 100% ринкової вартості майна у випадку рейдерства. І може тоді, коли підприємці стануть на один щабель з обивателями, розмови про те, хто "лох" і хто за кого має платити, нарешті припиняться.
Адже виникають вони не стільки через небажання підставити ближньому плече допомоги, скільки через нерозуміння, чому одні на таке плече заслуговують, а інші - ні.
Комментариев нет:
Отправить комментарий