
- Е, я нє понял? А гдє оркєстри, гдє красний ковьор і ваше правітєльство в полном составє? - істєрічно уточнив Путін, випригуя слєдом із самольота.
- А зачема? - удівілся індус. - Нєфтя і газа сюда кладі, я подпішу накладной.
- Нє понял? - не поняв Путін.
- Ціво нє поняль? - нетерпляче переспросив індус. - Цзіньпіня сказала, что от нєго прієдєт мєлке пуйло, прівєзьот нам нєфтя і газа. Нєфтя сюда кладі, газа туда. Гдє подпісать?
- А бабло? - угрожающе поінтєрєсувався Путін. - А золото і алмази? Ілі вас расхєрачить в ядєрну пиль?
- Хєлаціть... - задумався індус і улибнувся. - Цзіньпіня ніцєго нє говоріла про хєлаціть. Только нєфтя і газа.
- Слушай, друг, - вкрадчиво проізньос Лавров, удержуя за воротнік возмущонного Путіна, рвущегося з кулаками в бой. - Пойми правільно: вєдущій міровой лідєр целую нєдєлю расказуєт нації про судьбоносний візіт в Індію, страну економічєского гігантізма і високодуховних скрєп. А ти прєдлагаєш йому возвращаться домой даже без фотографії рукопожатія с вашим міровим лідєром. Развє ето прілічно, развє же хорошо?
- Фотоглафія, говоліс? - снова задумався індус. - Наша любіт фотоглафія с абізянка, асобєнна влодє вашей. Толко пло ядєлну пиль ніззя, і пло хелаціть тоже.
- Ну дорогой, чего би ми вас хєрачілі? - дєланно удівілся Лавров. - Хінді русі пхай пхай, дєдивоєвалі...
- Ну і цьто? Уклаінцев, вон, братьями називалі, і хєлацітє тєм нє мєнєє, - замєтіл індус. - І вообсцє, вам повєріт только полний дулак. А дулакі осталісь на родінє. Так, ційцяса бистро ловім тук-тук, єдєм к лідєру, дєлаєм фото і бистло назад. А за ето ви нам в два раза больсе нєфтя і газа, каласо?
- Ти охрє... - вирячив очі Путін, но Лавров прєдусмотрітєльно сунув йому в рот галстук і, вєжліво улибаясь, согласно закивав головой.
Путін стояв у закритой двєрі особняка прєм'єр-міністра Індії і злобно йожився от ночного холода, задумчиво пожовуя галстук. Індус со всєй сіли тарабанив у двері і нєрвно смотрєл на часи. Наконєц за дверима почулись чьї-то шаги:
- Кто тама? - недовольно поінтєрєсувався заспаний голос.
- Я тама, - признався індус. - Нарендр, откривай.
- А шо случілось? - іспуганно уточнив голос, скріпя засовом. - Пуйло нас цьто, хєлаціть рєшіл?
- Да, рєшил, - гнєвно заявив Путін, поспєшно випльовуя галстук і вип'ячуя грудь колєсом. - Потому шо как ви сєбє позволяєтє встрєчать мірового лідєра?
- Обамє звоніть, ілі сразу Цзіньпіна? - поінтєрєсувався голос, доставая мобілку.
- Ніхрєна сєбє, - завістліво обідився Путін. - С етім чуркой общається сам Обама...
- Нікуда нє надо звоніть, ето шутка! - прокричав Лавров, засовуя Путіну галстук обратно в рот і заклєюя скотчем. - Нам би сфотографіруватся да подпісать пару бомажек, і всьо.
- Ти шо, етіх придурков ко мнє домой прітащіл? - раздражонно поінтєрєсувався голос. - Как мнє послє такого позора міровим лідєрам в глаза смотрєть?
- Ну нам ооочень надо, - жалобно проблєял Лавров. - Для Россії, для нації, для многополярного міра...
- Оні в два раза больсе нєфтя і газа дадут, - намєкнув індус.
- Ну тогда ладно...
Двєрь открилась і оттуда виглянув недовольний мужик в очках і з короткой сєдой бородой. - Только давайтє бистро.
Лавров подтолкнув Путіна до мужика, достав тєлєфон і сдєлав нєсколько снімков. Затєм оттолкнув Путіна і сунув мужику якую-то бумагу.
- Внізу подпішітє, - заісківающе прєдложив он.
- Зачем? - не поняв мужик, удівльонно рассматрюя красочниє листки. - Ето ж обична обьорточная бумага для подарков?
- А нації скажем, шо двадцать важних договоров, - об'яснив Лавров. - Ви же поймітє, нам надо как-то імідж поддєржувать.
- Перестать хєлаціть нє пробовалі? - скєптічєскі замітив мужик, бєгло ставя подпісь огризком карандаша.
- Мммм мммм ммм м мм! - злобно промичав Путін. Мужик ізумльонно уставився на його заклєєний рот.
- Владімір Владіміровіч сказал, шо Росія не станєт пєрєд западом на колєні, - расшифрував Лавров.
- Ідіоти...
Мужик отдав їм подписану бумагу і покрутив пальцем у віска.
- А хотітє, я перед вами галопом побєгаю і через горящій обруч попригаю? А ви нам за ето чуть-чуть алмазов отсипєтє, - прєдложив Лавров. - А то самольот на обратний путь заправить нє за шо. Нєфть же вон вообщє упала в ценє прімєрно до рейтінга Жиріновского...
- Убєрі етіх клоунов, пока папарацці нє засєклі, бо мєня потом засмєют, - потрєбував мужик у індуса і громко захлопнув двєрь.
- Ну что, пошлі в тук-тук? - прєдложив індус. - Заодно і покажетє, гдє за нєфтя і газа в накладная распісаться.
- Пошлі... - вздохнув Лавров і, взявши істєкающего слюной от нєгодованія Путіна под руку, повів за собой...
Комментариев нет:
Отправить комментарий