Конєшно, про 2014 напишуть в учєбніках мірової історії. Напишуть про Україну, яка цього року для всього світу перетворилася в бастіон між варварами з ядєрной кнопкой і цивілізацієй. Напишуть про цену на нєфть, яка виявилася набагато ефективнішою зброєю, ніж стадо орків, дрісєроване на хєрачить. Напишуть, возможно, й про Путіна, як про яскравий приклад людини, шо мала все, і от цього сошла с ума. І про націю, прєданно пригнувшу вслід за фюрером в пучіну безумія. Також і про народ, що співає чудових журливих пісень, но в моменти опасності відкидає сопілку й бандуру і береться за шаблю, подавая достойний приклад русской інтєллігєнції, яка, наблюдая на мітінгах, як собратьєв по одному пакують у автозаки, глубокомислєнно размишляє, чи кричати "позор", чи "браво", і нє зазорно ль похлопать при цьому в ладоші, дємонстріруя нєсогласіє... От не вчили вони фен-шуй: мітинг на болотной слився в болото, мітинг на манєжной прєвратився в цирк. Зато у нас на майдані Незалежності щоразу точилася битва за незалежність...
Та дохтур шось заболтався. Насправді він просто хотів поздравить усіх із тим, шо цей рік нарешті закінчується і відходить у небуття. Наступний точно буде важким і тут немає іллюзій: не будуть щасливими люди, що мають серце і уміють відчувати біль. Навряд чи варто з ним поздравлять. Но вірю: настане день, коли все погане минеться. І ми зберемося разом і знову затягнемо пісню, відчуваючи щастя і гордість від того, що живемо у країні, яку зовсім не стидно передати дітям й онукам.
Ну а поки, будьте щасливими кожній радісній миті і мирного неба вам!
Дохтур Девід Лівсі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий