Свавілля назначєнцев на місцях, незрозумілі дії судів та прокуратури, люстрація без люстрації... Так, проведена блискуча міжнародна політика по відновленню довіри до України, але чому всередині країни економіка тріщить по швах? І не в останню чергу завдяки державній політиці. Мораторії на встановлення МАФів, викидання на вулицю підприємців чиновниками, пролобійованими на посаду новою владою...
Якось не корелює це з намаганням знайти якомога більше шляхів для наповнення державного бюджету. І найголовніше, чому людей змушують терпіти зростання тарифів, цін, знищення робочих місць, не пояснюючи чітко, заради чого? Чим, як і коли, окрім створення умов для отримання та проїдання нових кредитів, це має завершитися? Наразі, експерти публікують зовсім невтішні прогнози. І альтернативних оцінок розвитку ситуації, які б малювали позитивну картину бодай в перспективі, чомусь не існує.
Чому зникли згадки про "злочинність" минулої влади, і жоден (начебто) "злочинець" не постав перед судом і не втратив (начебто) накрадене майно? Жодна приватизація часів Януковича, про яку багато писали, що вона робиться в інтересах певних бізнес-структур, не розглядається на предмет законності. Жодному олігарху чи екс-депутату, які прямо причетні до окупації Донбасу, не пред'явлено звинувачень.
І ще багато інших "чому". Послухайте, що кажуть люди.
Якщо хочеться, щоб дохтур та інші, хто взагалі пише переважно про владу і в набагато жорсткішій формі, замовкли, то владі пора почати щось говорити. І давати відповіді на питання, які турбують громаду. Навіть якщо це незручно чи правда не дуже приємна - головне, щоб цю правду не треба було боятися. Бо інакше вона спливе на поверхню і, рано чи пізно, запустить лавину, яку вже ніхто зупинити не зможе.
Комментариев нет:
Отправить комментарий