Надя Савченко тридцять дев'ятий день держить голодовку і нада сказать, шо даже Хуйло охренєває від такої витримки і сили волі. Хуйло внє всякого сомнєнія стежить за цією справою і кажеться, нєрвішкі в нього починають здавать. Признаки цього дід бачить в тому, що сестрі Вірі вдруг дозволили прилетіти в Москву і побачитися з Надєю. Хотя раніше її затримали в Шереметєво і вернули назад. Даже открили якето дідо проти неї. А щас дозволили і Віра розмовляла з сестрою півтори години. С чего би ето? Кроме того Хуйло погнав у СІЗО до Наді придворну омбудсменшу Еллочку Памфілову, яка оліцетворяє в Хуйлостані мілосєрдіє. Оліцетворяє, правда, достаточно карикатурно. До того ж Еллочка додумалася припертися в СІЗО в норковій шубі, бо це відімо її рабоча тєлогрейка, сама дешева в гардєробе. І всьо равно виглядала на фоні скромно, но со вкусом одягненої стрункої Віри Савченко старой, ожиревшей і дєшовой, простигосподи, потаскухой. Шо тоже символізує.
Наступного понеділка відкривається перша в цьому році сесія ПА РЄ, місце депутата від Украіни Надії Вікторівни Савченко буде порожнім. Що також виглядатиме символічно. А в цей час світом ітиме глобальна акція на підтримку Наді і дід закликає небайдужих громадян бути активними. Треба, друзі. Організовуйтесь.
Переходим до собитій в АТО. Обстановка там загострилася, масовані атаки йдуть на Донецький аеропорт, йдуть боі в районі 31 блокпосту і фактично по всьому периметру фронту. Но шото явно йде в Хуйла не так, як він ожидав і як йому обіщали його генєрали.
Хуйло кілька місяців готовив операцію по принуждєнію хунти к любві і согласію на своїх условіях, стягував туда сили, завозив "гумконвої" з оружієм і свіжими орками. План пробити нашу оборону наявними силами вже цілком очевидно провалився. Тому Хуйло винуждєн кидать у топку сраженій нові й нові подраздєлєнія, які повертаються в матушку Рассєю у вигляді цифр з двома нулями. Нєкотоі не повертаються, удобрюючи нашу землю і зміцнюючи підвалини віковічної дружби українського і російського народів. Бо даже коли кістки Хуйла зогниють, ми ж їм цих днів не забудемо і не простимо.
Однако, наскільки дід може судить, планів масштабної інтервенції в Хуйла січас нема. Хуйло реалізовує локальну операцію, метою якої є разм'ягченіє неуступчивої позиції хунти на переговорах, щоб втюхать хунті свойо відєніє будущего братского украинского народа. Для цього предпрінімаються й інші дєйствія, спрямовані подєйствувать хунті на нєрви, наприклад ряд терактів і об'явлені ученія руссо-фашистських войськ в Придністров'ї. Уважаємий Пйотр Алєксєєвич досрочно покинув Давос і цим привльок до загострення ситуації в Україні більше уваги мірового сообщества, ніж єслі би він там виступав і давав інтерв'ю.
Дід уверен, шо утром Хуйло, ще не посцявши, потребував виступ Обами. Бо є в Обами омерзітєльна привичка робить всякі неприятності Хуйлу, коли той крепко спить. Хуйло вообще істово завідує Обамі, в якого є нобелєвська премія миру, а в Хуйла її нема. От скорбний умішком Хуйло і старається, шоб заслужить єслі не премію миру, то хотя би признаніє в качестве главного траблмейкера планети. Но Обама в своєму виступлєнії наньос Хуйлу смертельні оскорблєнія. Сначала тим, шо уділив миршавому менше уваги, ніж той ожидав і упом'янув Росію какбе между прочім, через зап'яту. Но всьо же достаточно внятно говорив про російську агресію і необхідність їй протистояти. Дальше Обама говорив про Україну в одном ряду з собзниками по НАТО. В Хуйла занили зуби. Потом Обама вообще похвалився, що організував Росії ізоляцію, а від її економіки скоро остануться рожки да ножки. Вот етого Хуйло точно стерпіть не може - Обама приписує собі його, Хуйла, заслуги. Ето ж він, Хуйло, організував беспримерну і історії людства ізоляцію своєї країни і натхненно трудиться, щоб зруйнувать економіку. А Обама, сволоч отака, приписує собі його заслуги - грусно видохнув Хуйло всівшись утром на унітаз.
Пока Обама нескромно приписує собі заслуги Хуйла, а Хуйло тужиться на унітазі, командуючий сухопутними силами США генерал Фредерік Бен Ходжес виполняє приказ Барака Хусейновича. Находиться в Україні, вніматєльно конспектірує потребності украінської Армії та обсуждає разні інтєресні форми воєнно-технічного сотруднічетсва між Україною і США. Преса демонстративно, хотя і скупо, сообщає про передавженія американського ястреба Україною, і ці сообщенія мають совершенно чіткий адрес: Москва, Кремль, унітаз, Хуйло.
Єслі Москва за перемещеніями американського генєрала вдруг не стежить, то госсекретарь Керрі це упущеніє коменсірував. І прямо намекнув о послєдствіях агресівних дєйствій Хуйла печальній лошадці Лаврову. Потом наверняка прівльок вніманіє собесєдніка к нєкоторим положеніям Акта про підтримку свободи в Украіні. Які дають Обамі широкі полномочія по оказанію Україні помощі оружієм і воєнними спецсредствами.
Лавров канєшно же доложить Хуйлу про разговор із Керрі, но нада же і Хуйла понять. Люди добрі, от шо йому, ізвесному победуну, робить в сложившійся ситуації? Обама його ігнорірує і приписує собі його заслуги, а бувша подруга Меркель на дух не переносить і даже в Астану летіти отказалася. А ота падлюка, уважаємий Пйотр Алєксєєвіч, бессовісно піариться за рахунок слави Хуйла. От де був би Пйотр Алєксєєвич, єслі би не Хуйло? І де слова благодарності? Нема. Світ носиться з отою Україною, як з писаною торбою, мірові лідєри щитають за честь зустрітися з Петром Алєксєєвічем, а хунта даже спасіба не каже. Сволочі неблагодарні.
Такі приблізітєльно мислі бередять душевні рани Хуйла, коли він з грустью вспоминає про дні безвозвратно ушедшей слави. Кагда він був молод і нєотразім і світ його уважав та робив компліменти. А щас? Кабаєва старатєльно сімулірує удовольствіє, но сєбя же не обманеш... Старостт безжальна. І мислі... Гадкі мислі, в яких самому собі признаться страшно. Ще й якась падла на прес-конференції озвучила на весь світ - "дворцовий переворот". Гдє ето відано, шоби всєсільний глава государства, передвигався в себе вдома с предосторожностями. Даже в туалєт не зайдеш, пока охрана не провірить, чи не зачаївся за бачком якийсь Навальний.
Печальна лошадь Лавров вряд лі получив внятні нові інструкції. Їх і не може бути, пока не видохнуться бойові дії в АТО і не буде хоть якогось результату. А желатєльного Хуйлу результату, учитуючи як яросно сражається українська Армія, може й не буть. Тому січас Лавруша полетів у Берлін на встречу нормандськой группіровки із старими інструкціями. Щоб визивая в них откровенні насмешки, пережовувати старі аргументи про то, шо Росія всігда була предана ідеї миру, а агресівна Хунта главний пожигатєль войни. Но нікоготтам Лавров ні в чому не убідить і важно, що Німеччина, Франція та Україна іграють командну гру.
Паралельно, в Нью-Йорку сьогодні состоїться очередне засідання Совбеза ООН, на якому українське питання буде ключовим. Прогнозірувать його хід і результати несложно - Совбез ООН давно став місцем публічной порки Росії, оліцетворяємої клоуном Чуркіним. Но сьогодні засідання може збагатитися новою сюжетною лінією - под роздачу наверняка попаде і представітєль Венесуели (вона недавно стала новим непостійним членом ООН на період 2015-16 рр), єслі вдруг захоче вступитися за Росію.
Под грохот канонади, яка которий день звучить в АТО всі сторони кричать про необхідність миру і всьо такоє. На яких условіях і з яких позиції сторони сядуть за стіл переговорів стане ясно протягом найближчих днів. Хуйло по-прежнєму ізгой і парія, а міровий оркестр слажено грає йому похоронні мотиви. Перша скрипка в цьому оркестрі - Армія України. Побажаєм нашим хлопцям удачі і воєнного щастя, бо від них зараз багато чого залежить.
Да, чуть не забув. Учора Хуйло провів засідання оборонного комітєта, на якому об'явив про перехід на сталінські методи управління воєнно-технологічними розробками. Создаються должності генеральних конструкторів, яким ставиться задача обогнать і перегнать цивілізований світ в області воєнних технологій. Дальше, по всій відімості, учоних чемно попросять переміститься в закриті учреждєнія, які при Сталіні називалися шарагами. Ну, шоб їх ніхто, ні сім'я, ні діти не отвлікали від созданія чудо-оружія. І шоб ніхто з них не втік за границю. Читаючи учорашню стенограму Хуйла на тому засіданні, дід всьо врем'я ловив себе на думці - а ведь Гітлєр тоже в свойо врем'я попав у сітуацію, коли його послєдні надії були на вундер-ваффен. І загнаний в глухий кут Хуйло так само уверенно продовжує путь, ранєє проторений біснуватим фюрером. А то обстоятєльство, шо організовувать роботи по созданію чудо-оружія Хуйло поручив клоуну Рогозіну, убіждає діда, що всьо ето блєф. Важно, однако, щоб про цей блєф не догадався Запад і щоб мірове сообщество восприняло заяви Хуйла всірйоз. Щоб не розслаблялися, а уверенно і жостко реагували на браваду Хуйла.
Хвилинка історії. 1940 рік, Велика Британія.
Ситація, в яку попала Велика Британія у 1940 році даже порівнювати не можна з нашою, українською. І дід про це згадує не для порівняння, а для того, щоб нагадати - перемагає завжди той, в кого крепче нєрви і више бойовий дух.
Ітак, британці терплять нищівні поразки на європейському театрі воєнних дєйствій, британські солдати безладно відступають неся громадні потєрі, а вермахт весело нєсьотся вперьод. Повержена Франція не сопротівляється і Гітлєр разом з Сталіним безконтрольно хазяйнічають у всій Європі. Шоб зрозуміти реальну обстановку, достатньо почитати документи тої епохи. Настрої типу "Всьо прапала" присутствували в общественном мнєнії і риториці політиків. Шо странно, бо британці всігда пишалися своєю холоднокровністю і здатністю держать фасон в любій, самій сложній ситуації. Саме завдяки цим національним рисам британці перетворили свою краіну в світову імперію. І в 1940 році настав час вияснити - так лі ето.
Виступ Черчілля в парламенті від 4 липня 1940 року цитується многими і по разним случаям жізні. Блєстяще виступлєніє, яке доказало, шо дух британців нєпобедім і всьо такоє. Но мало хто звертає увагу на один пассаж у тому виступі. З якого стає ясно, якими методами Черчілль добився укріплення бойового духу народу. А іменно: "Парламент наделил нас правом железной рукой пресекать активность какой-либо "пятой колонны" в Британии и мы будем пользоваться этим правом без тени сомнения, до тех пор, пока не будем убеждены и даже более, чем убеждены, что это зло среди нас успешно уничтожено".
Таким образом, в демократичній Британії, були проведені масові облави і арешти на всяких пораженцев і панікйоров, яких стройними колонами погнали строїти берегові укріплення. Трудно було поліції тоді виполнять цю задачу, бо не було тоді ще фейсбука. Був би фейсбук, було б проще - кожному панікйору в лічку прийшло б розпорядження властєй прибуть з лопатою на сборний пункт по адресу такому-то. Но справилися і без фейсбука, бойовий дух британців остався на висоті і вони відстояли і себе, і стали переможцями у війні. І заслужено користуються в історії славою незламного, безстрашного і хороброго народу.
Зберігаємо бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю, всячеськи допомагаємо Армії і читаєм repka.club.
Та слєдім, щоб віздє парядок був. А не то, шо січас.
Комментариев нет:
Отправить комментарий