* * *
- Потому шо могу! - пихато хвастався Путін, просматрюя фото і відєо із Маріуполя. - Потому шо прєдатєлі, захотєлі остаться укропами...
- Ну, хто тут ше увєрєн, шо врємя для целітєльной евтаназії не прийшло? - поінтєрєсувався МакКєйн, насмєшліво наблюдая за Путіним в монітор. - Єсть желающіє замєтіть у пацієнта прізнакі інтєллєкта?
Прісутствующі мовчали, прістижонно потупив голови.
- Обама, к тєбє обращаюсь, - намєкнув МакКєйн.
- А я шо? - обідився Обама. - Я, вон, цену на нєфть обваліл.
- Молодєц, - похвалив МакКєйн. - Только етого мало. А вот дав би українской армії нове вооруженіє - так, глядіш, і забздєлі би русскіє в атаку ідті.
- Мєждународноє право... Ядєрноє оружіє... І вообще, не наша проблєма... - прістижонно блєяв Обама.
- Погоді, скоро будєт наша, - подмігнув МакКєйн. - Аппєтіт, как ізвєстно, пріходіт во врємя єди...
- Альо, Ангєла? Ну шо, ти єму звоніла? - допитувався встрєвожений голос Олланда в тєлєфонной трубкє.
- Кому? - устало уточнила Мєркєль.
- Хахалю бившему, - насмєшліво подсказав Олланд.
- У нас с нім нічєго нє било, - сухо отрєзала Мєркєль.
- Да ну? Напомніть, хто і почему заблокіровал вступлєніє України в НАТО в 2007? - поінтєрєсувався Олланд.
- Ти тоже хорош со своїми "Містралями": отдам, нє отдам, - огризнулася Мєркєль.
- Такі ж нє отдал, - гордо сказав Олланд. - А Україну Путін хєрачіт нє в послєднюю очєрєдь із-за того, шо ви єй тогда отказалі.
- Ти поболтать ілі по дєлу? - сердито поінтєрєсувалась Мєркєль.
- Мнє інтєрєсно, ми і сєйчас собіраємся "не драконіть Володєньку, бо у нього ядєрна кнопка", ілі будєм шото рєшать?
- Нє драконіть, но шото рєшать, - рєшитєльно отвєтіла Мєркєль і отбила звонок...
- Крим наш! Крим наш! - радостно орала толпа, актівно затягуя пояси.
- Актівнєє тянєм, актівнєє, - подбадрював Сілуанов. - І не жульнічаєм с поясами на нєсколько размєров больше, а берем шило і пробиваємо нові дирочки. Задача - до слєдующєй вєсни похудєть аж до дирочки возлє лямкі.
- Ура! - бєснувалась толпа.
- Дієта вообще полєзна, - рассуждав Сілуанов. - Ізбиточний вєс - ето діабєти, ракі, інфаркти і імпотенція. А правільная дієта - це завжди здоровьє і хорошеє настроєніє.
- Слиш, тамада ілі как тєбя, а ти почєму вмєстє с намі поясок не затягуєш? - нахально возмутився хто-то.
- Ах ти сволочь госдеповська! Крим, мєжду прочім, наш, - збісилась толпа і прийнялась актівно втаптувать в грязь наглєца.
- Вот когда-то узнаєтє правду, і вам будєт стидно, - осторожно пожурив собравшихся Макарєвіч.
- А правда заключаєтся в том, шо ми нація с особой духовностью і носітєлі вєлікой міссії, - добавив протоієрєй Чаплін, осєняя затянуті пояса крьостним знамєнієм. - Ми єдінствєнний в мірє народ, обладающий нєдоразвітой моралью гопніка. Отжимаєм чужіє ценності, іздєваємся с тєх, хто слабєє. Нагло брешем прі каждом шухєрє і бздим нєрєально вступать в откритую схватку с равним ілі болєє сильним протівніком. Єслі Россія ісчєзнєт - мір станєт гораздо бєднєє, бо в ньом постєпєнно вимрєт хєрачлівость, подлость і ложь...
- Слиш, Хуйло, давай, убірайся із України, - трєбував гєнсєк НАТО.
- А то шо? - стало в позу Хуйло, нагло улибаясь.
- А нічєго хорошего, - попитався увільнуть гєнсєк НАТО. - Так шо давай, ісполняй бєгом.
- А то шо? - повторило вопрос Хуйло.
- Ти тупой? - поінтєрєсувався гєнсєк. - Говорю же, нічого хорошего. Войска собіраєшся убірать?
- А то шо? - поінтєрєсовалось Хуйло.
Гєнсєк НАТО сумно взлохнув і положив трубку...
- А можна мнє во-он то яблочко? - страдальческим голосом попросив Лавров, протягуя руку к огромной тарєлкє яблок.
- Ла-а, ла-а, - заорав немитий араб, больно ударяя Лаврова по рукє палкой. - В смислє, нєт, ніззя.
- Шо ж, - сумно вздохнув Лавров. - Тогда поговорім о сотруднічєствє мєжду нашими странами. Вам случайно нєфть не нужна?
- Ла-а, своєй полно, - покачав головою араб.
- А просто так доллари дать нам можетє? - уточнив Лавров.
- Мафіш фулюс, - хитро улибнувся араб. - То єсть, самі от вас ждьом доллари. А лучше оружіє, і побольше.
- Оружіє только с однім условієм: нада захєрачить Обаму, - напомнив Лавров.
- Хєлясіть, хєлясіть, - согласився араб. - І Обама хєлясіть, і Мєркєль. Автомати давай. І танкі. І ядєрну боєголовку.
- По рукам, - согласився Лавров. - А тєпєрь можна яблучко?
- Купі, харосєє яблочко, - прєдложив араб. - Ручная работа, антікваріат. Стоїт два мілліона доллара.
- Да ну тєбя! - обідився Лавров, набірая номєр на мобільном. - Альо, Владімір Владіміровіч? Поздравляю, ми заключили очєрєдной договор о дружбє і воєнном сотруднічєствє єщо с одной непризнанной группіровкой десь на окраїнах талібана. Названіє щас не вспомню, но в сообщєнії МІД всьо будєт указано.
В отвєт трубка тупо заржала безумним смєхом.
Комментариев нет:
Отправить комментарий