Радуйся, ой радуйся земле
Син Божий народився...
Пєсня прокотилася над Москвою. Путін осторожно виглянув із бункєра і вніматєльно принюхався.
- Шо за піздєц? - не поняв він.
- Піздєц, піздєц, піздєц... - услужліво подхватило ехо. Москвічі удівльонно переглянулися.
- Укропам піздєц, - злобно поправив Путін. - Шо, Ілларіонова не читали про "Путіну нічєго не осталось, кромє ідті ва-банк"?
- Банк, банк, банк... - повторило ехо. І тут же добавило старим відлунням:
- Піздєц, піздєц, піздєц...
- Банкам піздєц? - заволновалися москвічі.
- Та не банкам, - нєрвно возразив Путін. - Укропам вже скоро жопа!
- Вже скоро жопа, жопа, жопа... - подтвєрділо ехо.
- Слихалі, банкам піздєц, вже скоро жопа, - зашептались москвічі, вистраюясь в очєрєді за дєпозітами.
- Йой! - злякався курс доллара і на всякий случай вскарабкався на індекс ртс, втаптуя того у самоє дно.
- Е, ти куда? - заволнувався Путін. - А ну слазь, а не то засужу в лагєря!
- Лагєря, лагєря, лагєря... - почули стоящіє за дєпозітами і на всякий случай злякано разбєжались шептаться по кухням.
- Слазь? Хорошо, - недоумьонно пожала плечами цена на нєфть і поповзла вниз.
- та шо таке, шо за день... - расстроївся Путін. - Говорю одно, а получаєтся наоборот. Ето всьо віноват Обама, козьол!
- Обама зол, зол, зол... - сообщило ехо і добавило. - Банкам піздєц. Вже скоро жопа.
- Слихалі, ето піндоси хотят унічтожіть Россію, - актівізірувалися москвічі. - Сволочі, ядєрна пиль...
- Етот дєнь побє-є-єди, - завив Кобзон под затаскану фонограму, вимахуя ржавим "Іскандером", которий чомусь кривлявся і хохотав голосом Пєтросяна.
- Ну тупи-и-и-и-є, - протянув Задорнов, на всякий случай уматуя домой в Латвію.
- Крим - наш! Крим - наш! - грозно грохотал зубочистками Кісєльов, прокалуя європєйські століци на большой картє міра.
- А банкам-то скоро піздєц, жопа. Обама зол, - жужжало на кухнях.
- Молочко, молочко-то подорожало, - сокрушався в фейсбукє Навальний.
- Хотя Крим ми, конєшно же, обратно не отдадім, - дописав он в ЖЖ.
Накривайте столи та все килимами.
Радуйся, ой радуйся земле. Син Божий народився.
- Богохульци, радуються Богу на сатанінской мовє, - ядовито сичали православниє чєловєколюбци, випрашуя у Бога проклятій і наказаній для всєх вокруг.
- Господь страдал і нам вєлєл, - нараспєв гундосив Гундяєв, скорбно напяливший свої самі масівні золоті украшенія, шоби подобно Нікону в желєзних вєрігах ощущать перед публікой тяжесть гріха.
- Хєрачить, хєрачить, - пригали донскіє казаки в латексє, возбуждьонно ізбівая друг друга пльотками.
- Побєрєгісь!
Призрак бетмена проньосся над Москвой і врєзався в Спасскую башню, потрєвожив охотящихся на руфєров снайпєров, засєвших в строїтєльних лєсах.
- Піздєц, піздєц, піздєц, - закаркали стєрхи, які не смогли із-за санкцій улєтєть у теплі края і потому кучковалися над крємльом, питаясь согрється.
Хай святкує з нами вся ваша родина.
Радуйся, ой радуйся земле. Син Божий народився.
- Дєнь єдінєнія Крима, - лязгав желєзом огромний матюкальнік у тєлєвізорє, распєвая побєдні марші. - В етот торжествєнний дєнь Крим поімєла Россія.
- Крим наш? Воістіну наш, - радувались придворні скоморохи. - Огромноє спасібо Путіну.
- Прєкратітє слівать Новоросію! - трєбував Гіркін. - Досталі уже своїм Кримом...
- А банкам-то піздєц, скоро жопа, - все громчє жужжало на кухнях.
- Да ідітє ви нахрєн, тварі неблагодарні, - обідився Путін, залєзая обратно в бункєр. - Распихаю по лагєрям - і узнаєтє, как ето: гарувать, как раб на галєрах.
- Слава Росії! - нестройним хором пєлі поліцейські, постукуя дубінками в такт.
- Зато ми показали Навальному, шо он не одін, - обіжено возмущались тє, по кому постукували дубінки.
- Ну тупи-и-и-иє, - почулося із Латвії. Гдє-то громко заржав Жиріновський.
- С намі Бог! - громко пєлі монашки в храмє, подражая Пуссі Райот.
- Хто є усі ці люди і чого вони вирішили, що я з ними? - недоумєвав Бог.
- Банкам піздєц, скоро жопа, - злякано поддержало жужжаніє, стараясь шумєть негромко.
- З Різдвом нас усіх! - радісно промовляли волхви, крізь тисячоліття вказуючи на яскраву зорю, що з новою силою сяяла в небі.
- Пойми, Вакула, в Пєтєрбург за черевичками щас ніхто не літає, - увєщєвав чорт. - Там таке імпортозамєщєніє, шо вже луччє сразу лєтєть в Кітай.
- А царіцу увідєть? - не здавався Вакула.
- Та погугли і всьо увідіш, вплоть до інтіма, - посовєтував чорт. - Там щас шо не царіца, то очєрєдна бе. Шо не царь, то очєрєдне ху...
- А как же братья-славянє? Надобно їм помочь от такого царя ізбавіться, - задумався Вакула.
- Ет... - раздосадовано махнув рукой чорт і цокнув копитом Вакулу по лбу. - Тобі ше свою страну строїть надо, а вже тянєт на подвіги. Кромє того, там давно уже тєріторія нєфтєгазопоклоннічєства і мракобєсія. Так шо лучче не лізь.
- А не брешеш? - прищурився Вакула, наматуя на руку чортячий хвост.
- Та шоб мнє Путіним тут же стать, єслі брешу, - чистосєрдєчно поклявся чорт...
Комментариев нет:
Отправить комментарий