Гєля, шо за хєрня, я не понял? - бісився Путін

"Франція та Німеччина сумніваються у доцільності проведення зустрічі щодо ситуації в Україні у "нормандському форматі" 15 січня в Астані.
Зокрема, речник канцлера Німеччини Ангели Меркель Штефен Зайберт заявив, що зустріч має сенс лише за умови досягнення прогресу, повідомляє Reuters."

- Гєля, шо за хєрня, я не понял? - бісився Путін, монотонно хєрача Лаврова мордой об стол. - Нам срочно надо поговоріть.

- А про шо с тобой разговарівать? - не поняла Мєркєль. - Опять про то, как ти нас пєрєіграл?
- Гєля, тогда нєфть так нізко ше не упала, - оправдувався Путін. - А тєпєрь я всьо понял.
- І гдє рєзультат? - поінтєрєсувалась Мєркєль. - Прєкращєніє огня, контроль граніци? Хоть шото, шоби понять, шо ти снова не брешеш.
- Не брешу, їй бо не брешу! - отчаянно бив себе Путін Лавровим в грудь. - Только я ж нє імєю нікакого вліянія...
Трубка щолкнула і протівно запищала короткими гудками.
- Козьол, ето ти віноват! - визвірився Путін на Лаврова, брєзгліво швиряя його на пол.
- А шо я? - сльозно оправдувався тот. - Я уже нічєго не могу. Мєня даже укропи не уважают.
- Ти міністр ілі хто? - поінтєрєсувався Путін. - Шо мнє дєлать, совєтуй.
- Звонітє Олланду, - напутствував Лавров. - Он только вчєра говорив, шо санкції надо би снять.
Путін дрожащєй рукой набрав нужний номер і жадно прижав трубку до уха.
- Альо, Олланд? Прівєт, дружищє! Слушай, забудь про "Містралі", щас не до них. Тут Гєля хочєт встрєчу в Астанє отмінить...
- І правильно хочєт, - согласився Олланд. - А смисл с тобой про шось говорить? Ти ж ніхрєна не дєлаєш.
- Олланд, родной, послушай, да, я дурак, - признався Путін. - Но ти же сам говоріл, шо послє встрєчі снімєтє санкції...
- Во-пєрвих, не послє встрєчі, а по рєзультату виполнєнія договорьонностєй, - поправив Олланд. - А во-вторих, гдє рєзультат?
- Ти пойми, ми работаєм, - оправдувався Путін. - Просто тут Новий Год, бєсконєчні корпоратіви, всє в отгулах і отпусках...
- Открою тєбє сєкрєт, - строго перебив Олланд. - Ми всєгда знали, шо ти нагло й бесстидно брешеш. Но із жалості дєлали від, будто вєрілі. Бо надєялісь, шо вже достаточно взрослий і сумєєш понять і ісправиться. А ти так ніхрєна і не понял, только вообразив, будто всєх нас пєрєіграл. Так вот, ігри отнинє окончєни. Начинається взрослая жизнь.
- Нікого я не переіграл, - розплакався Путін. - Мнє плохо, у мєня рубль... У мєня санкції... А тут Крим надо чєм-то кормить, Новороссія садітся на шею...
- А у нас всьо по старому, - замріяно сказав Олланд. - Потіхоньку викарабкуємся із крізіса, іногда устраюєм встрєчі, фуршети. Спокойная, размєрєнная жизнь уважаємих мірових лідєров. Оце скоро рєшим судьбу Грєції і України, обсудім для вас новиє санкції, а потом собираюсь на отдих на прєстіжний горнолижний курорт ілі на тропічєский остров...
- Сволочь... - процідив Путін сквозь зуби, отбивая звонок. - Спокойная жизнь у нєго, уважаємий лідєр...
- А развє нєт? - буркнув потроху пріходящий в себе Лавров. - Развє нам було плохо в G8, когда нас уважалі? А Обама, совсєм молодой і зєльоний, бєгал хвостіком, умоляв о пєрєзагрузкє...
- О, позвоню Обамє! - осєніло Путіна. Він снова достав тєлєфон і набрав нужний номєр.
- МакКєйн слушаєт, - бодро отвєтіла трубка.
- Обаму позові, - приказав Путін.
- Обама занят, он вмєстє с сєнаторами-волонтьорами помогаєт Літвє пакувать оружіє для України, - сказав МакКєйн. - Шось йому передать?
- Іді нахрєн, скотіна! - збісився Путін, запуская трубкой об стєнку. Тєлєфон одскочив от рєзіновой стєнки і гепнув Путіна по лбу, отчєго тот свалився на пол і обіженно заридав.
- Как їх переіграть, єслі ніхто вже не хочєт со мной іграть? - пожалувався він крізь сльози Лаврову. - І, главноє, только вбухав остатки бабла в гумконвої, шоб как слєдуєт похєрачить і сдєлать Пороха посговорчівєє, так оні отмєняют переговори. Ну не сволочі?
- Я давно уже подозрєваю, шо нас просчитують напєрьод, - буркнув Лавров. - Іногда даже складується впєчатлєніє, шо не с намі, а намі іграют, как тузік грєлкой...
- Це Обама, гад, віноват. Подомял под сєбя Європу, - всхлипував Путін. - Ну нічо, зато подо мной Кітай. Ми с Цзіньпінєм їм ше покажем...
Лавров удівльонно глянув на Путіна, затєм жалостліво потрєпав його по плєшивой башкє і, погружаясь в бесконєчну пєчаль, вийшов із комнати...