Робота над “Історією України від діда Свирида” йде повним ходом і текст першого тому, який охоплює період від самих початків до 1241 року, вже практично готовий. Видавництво діда смикає, сіпає і правильно робить. Але шото в діда проснувся перфекціонізм, читаю-перечитую, правлю і т.д. Но то таке...
Так шо я хотів сказать? Ага! Про то, що дід з гумором ставиться до всяких попиток представить свій народ самим древнім і самим цивілізованим, та приписать йому найголовніші досягнення цивілізації. Бо обично це свідчить лише про комплекси меншовартості. І якщо хтось собирається знайти в дідовій історії докази, що древні укри ще за доби трипілля літали в космос, то таким лучше майбутню книжку до рук не брати. Але й оминути тему, скажімо, ізобретєнія колєса, я не можу. Тим більше, що в науці многими ісслєдоватєлями мусірується тема появи перших глиняних коліс саме в трипільській культурі.
Чисто випадково дід заглянув у Вікіпедію, в російський її варіант, і шо ми бачимо? А бачимо ми фразу в розділі “История:
“Самые ранние колеса (глиняные модели колес) встречаются на территории современной Румынии и Украины”
А далі якась добра душа російського тролля тут же в дужках додала:
(причем на территории Украины они были квадратной формы)
Діда ця фраза несказанно повеселила, весь ранок сміюся )) От їх корьожить, бідолашних )
Хоча дідова позиція щодо факту можливого винайдення колеса на нашій території дуже проста – це не більше, ніж історична цікавинка, а не привід для національної гордості. Бо який сенс гордитися винайденням ще п’ять тисяч років тому колеса, якщо в ХХІ столітті дороги в країні в ужасном состоянії?
А щодо взагалі першого тому “Історії”, то моя біда не стільки в навалившомуся на мене перфекціонізмі, скільки в нескромному бажанні охопити побільше, нічого не упустити і про все важливе написати. А потом в душевних муках дід вирізає величезні тексти і скорочує параграфи, щоб якось можна було скомпонувати книгу до удобоварімих розмірів.
Так, наприклад, в розділі про появу первісних людей на території сучасної України, дід не видержав і заліз аж у Африку, де на думку всіх притомних вчених слід шукати місце появи перших предків сучасної людини.
От і зараз, вирізав і не знаю, куди цей текст подіти. Викидать жалко, то поміщу сюди. Раптом в хазяйстві знадобиться. А ви, якщо є бажання, тоже почитайте. Бо дід розміщує саме цей вирізаний текст тоже не просто так. А з умислом )
Да, книжку дід пише не бойовим суржиком, бо бойовий суржик – це зброя, яка використовується лише під час війни. Ну і обсценної лексики там також нема, раптом діти почитають, і дідові буде перед дітками невдобно. Ітак, з не плануємого до публікації:
“...Однак, виявилося, що пристосоване до життя на деревах тіло на грішній землі почуває себе не дуже комфортно. Бо в африканській савані часто трапляється висока трава, через яку нічого кругом не видно, і тут навіть бінокулярність не допоможе. А раптом десь поряд зачаївся хижак? І тоді один із тих первісних приматів зробив над собою надзусилля і потроху звівся на задні кінцівки. Видимість одразу покращилася, ситуація прояснилася.
Цьому подвигу невідомого предка людини несамовито аплодують всі масажисти світу, бо одним з наслідків нашого прямоходіння є остеохондроз, міжхребцеві грижі та всякі болі в спині. Які змушують багатьох людей користуватися недешевими послугами масажистів. Так чи інакше, щоб вижити в нових умовах примати перейшли на біпедальність – тобто не лише звелися на рівні ноги, але й почали на них ходити. І при цьому вивільнилися руки. Біпедальні примати тут же почали собі розгулювати Африкою тицяючи всім навколо дулі. Але скоро вони знайшли для рук інше застосування, бо навчилися виготовляти примітивні знаряддя праці. Еволюція тривала.
Поряд з масажистами прямоходінню схвально аплодують і кардіологи. Бо серцеві хвороби, спричинені високо винесеним у тулубі серцем та відповідними змінами в системі кровообігу, до цих пір залишаються найпоширенішою причиною смертності серед людей. До серцевих хвороб люди ставляться серйозно, знайомство з хорошим кардіологом дуже цінується. Тому хороші кардіологи живуть у великих будинках, їздять на дорогих автомашинах і з великою ніжністю згадують ту древню мавпу, яка перша здогадалася звестися на рівні ноги.
Але найбільше постраждали жінки, яким доводиться народжувати діток у великих муках. І причина не лише в тому, що в результаті прямоходіння змінилася будова тазових кісток, що так утруднює пологи. Прямоходяча людина почала розвиватися розумово і, відповідно, суттєво збільшився об’єм її головного мозку. Тому вже при народженні людські немовлята такі головастіки, що бідолашних жінок можна лише пошкодувати. Гінекологи й акушери також шлють першій прямоходячій мавпі свої щирі вітання.
Але у всьому іншому прямоходіння стало великим прогресом і означало вихід первісних приматів на якісно новий щабель еволюції. Яка непрямо, не одразу, але зрештою привела до формування сучасного виду людей – homo sapiens. До якого ми з вами і належимо. Чи тупикова ми гілка еволюції, чи може ще наш вид буде еволюціонувати, поки що невідомо. Ну, поживемо тисяч 200 чи 300 років і побачимо.
Людина поступово перетворилася на найбільш небезпечного хижака, хитрого, розумного і фізично дуже витривалого. Не секрет, що по швидкості бігу, розмірами, фізичною силою людина значно поступається багатьом ссавцям. Але по витривалості людина не знає собі рівних, бо навіть коні не здатні бігти цілу добу підряд, мусять перепочивати. А тренована людина може. І навіть проводяться змагання з добового бігу. У 1997 році грек Яніс Курос пробіг за добу 303 км 506 метрів, що досі залишається світовим рекордом.
Кажуть, що верблюди ще можуть посперечатися з людиною у витривалості. Але верблюди живуть лише в своїх кліматичних зонах, а люди поступово заполонили практично всю планету. І живуть значно краще за верблюдів. Отже, людина по праву може вважати себе вінцем біологічної еволюції і добилася вона цього не лише завдяки інтелектуальній перевазі над іншими живими істотами. Але й видатними фізичними даними. Які, однак, сучасною людиною майже не використовуються...”
Почитали? Натяк зрозумілий? Тоді взувайте кросовки і вперед – совершенствувать тіло і укріплять бадьорий дух. Тристо кілометрів бігти дід не просить, але пару кілометрів не завадить. І біг-бігом, на бігові спорт клином не зійшовся, кожен може обрати, те, що йому до вподоби: танці, футбол, турник, йога, плавання і ще 100500 видів активної діяльності. Ми люди – а значить страшенно здорові, сильні і витривалі істоти. І не забуваймо, що секрет здоров’я не в тому, щоб за один раз викластися по повній, а потім два тижні шкутильгати. А в тому, щоб займатися нехай потрошку, але регулярно. Бо не за горами ж пляжний сезон. Нехай обладатєлі дряблих тілес потом обзавідуються дивлячись які ви здорові, спортивні та красіві.
Комментариев нет:
Отправить комментарий