"Всє оні там - козли", - написав в мємуарах Чуркін...

"Всє оні там - козли", - написав в мємуарах Чуркін і самодовольно крякнув.
- Чуркін проговорілся... Ага, конєшно. Профани! Чуркін і нє такоє соврьот і не скривиться. Прав бил главний, как же оні забздєлі...
Чуркін склонився над мємуарами і побєдно дописав: "Ха ха ха".
- Прєдставляю, как би завила вся ета жадна к откатам і газу шобла от безнадьоги, єслі би Чуркін открито і прямо сказал, шо завтра ми вторгнємся в Кієв, а послєзавтра уже всєй Європє піздєц. А потому шо нєхрєн об'являть санкції і влєзать в чужую войну, єслі сам нє готов к лішеніям.
Чуркін достав тєлєфон і набрав чєй-то номер з лєжащєго рядом блокнота.

- Гі Мун? Россія тут хочєт созвать екстрєнне засєданіє по поводу НАТОвськой інтервєнції в страни Балтії. Нужно срочно вводіть міротворцев...
Трубка запищала короткими гудками. Чуркін протівно заржав.
- Всєх пєрєіграл, всєх!
Він достав жмакану фотографію Путіна і пустив сєнтімєнтальну слєзу.
- Может і мнє звєзду гєроя дадут, чєм я хуже Кадирова?
- Тєм, шо ти ідіот, - злобно проізньос галстук, сердито мигая. 
- Владімір Владіміровіч? - іспуганно уточнив Чуркін, витягуясь по стойкє смірно.
- Я Кадирову дал мєдаль, потому шо бабло на викуп закончілісь. А бабло закончілось, потому шо хрєново нас бздят. А когда я задумуюсь, почєму нас хрєново бздят, то в умє вспливают всєго двє фамілії: Лавров і Чуркін.
- Я стараюсь, Владімір Владіміровіч, - залєпєтав Чуркін. - Відалі, как я їх всєх взял на понт?
- Хорошо взял, маладєц, - похвалив галстук, плавно затягуясь туже. Чуркін взволнованно покраснєл і покрився потом.
- Обама хохлам боїтся давать оружіє, - бистро проізньос он. - ЄС нє готов к усілєнію санкцій...
- А нічєго усілять не потрєбуєтся, - голосом Путіна завєріл галстук, упершись в кадик. - Скоро мєдалі закончаться і чєчєни, которих в Москвє больше, чем русскіх, всєх нас тіхо зарєжут по пріказу Кадирова. От тогда будєт вєсєло.
- Допустім такі не всєх, я ж нє в Москвє, - не поняв Чуркін.
- Тєбя с Лавровим в пєрвую очєрєдь.
Галстук затянувся туже. Чуркін хрипло закашлявся.
- Я всьо понял, Владімір Владіміровіч. Ігра по сєрйозному, как мінімум ядєрна пиль і коврові бомбардіровкі. Танкі в Бєрлінє, субмаріни курсіруют в Темзє...
- І ето как мінімум, - согласився галстук, слєгка послабляя хватку. - А то шо за брєд получається: я їх пєрєігриваю, пєрєігриваю, только мнє всьо хуже і хуже...
- Я понял, Владімір Владіміровіч, - іскрєннє завєріл Чуркін. - Разрєшитє ідті ісполнять?
- Разрєшаю.
Галстук напослєдок мигнув і безпомощно обвис на шеє. Чуркін облєгчонно вздохнув і плавно опустився на стул. Затєм склонився над мємуарами і старатєльно прийнявся шото чоркать...