"Пустиня, камні, пустиня, ночноє нєбо…"
Обдовбаний Кісєльов слонявся корідорами власті, позванюя колокольчиком в носі, і блаженно улибався.
- А піндосскій флаг убіраєм нахрєн! - невразумітєльно заорав він, наткнувшись на модну занавєску цвєтов тріколора. Стягнувши її на землю, Кісєльов прийнявся агресівно топтать занавєску ногами.
- Шо такоє? Ви знаєтє, хто я такой? - почувся десь вдалєкє голос Рогозіна.
- Знаєм, - невозмутімо отвєчали охранніки.
- Шо за колокольчик в нос, шо за уніженіє? Мєня сам Путін к сєбє прігласіл!
- Владімір Владіміровіч не любить, когда к нєму подкрадуються нєзамєтно. Потому колокольчік в носу - трєбованіє ФСО, - об'ясняла охрана.
"Нікак гуманоїди… - Не по-дєтскі плющило Кісєльова. - Нужно би законтачить… Вєрнєє, войті в контакт…"
- Дімка, оні і тєбє колокольчика нацепілі? - злобно спросив Рогозін, завідєв іздалі Кісєльова.
- Ні хао, разумноє свиномордоє сущєство!
Кісєльов подняв руку в прівєтствії і расплився в п'яной улибкє. Вдруг рєзко забезпокоївся і уточнив:
- А ти точно разумноє?
- Кісєльов, твою мать! Ти буваєш когда-то нє под дєйствієм хімікатов? - Поінтєрєсувався Рогозін.
- А зачєм? - Пожав плєчами Кісєльов. - На Зємлє очєнь грустно й унило. А на Лунє пустиня, камні, опять же ночноє нєбо…
- Говоріш, на Лунє? - подозрітєльно прищурився Рогозін. - То-то я думаю, чєго мной так рєзко заінтєрєсовалісь. Вродє ж сам по сєбє бєсполєзєн…
- Рогозін! - Гаркнув сердитий голос. - Почєму нє слишу, как звєніт колокольчик? Винашуєш плани убійства?
- Владімір Владіміровіч, - іспуганно залєпєтав Рогозін. - Так вєдь ето же уніженіє - колокольчик в носу.
- Не уніженіє, а мєра прєдосторожності.
Путін приставив Рогозіна до стєни і тщатєльно обискав.
- З колокольчиком сразу слишно, шо ідьот чєловєк, которому скривать нєчєго. А убійци і отравітєлі подло подкрадаються в тішинє.
- А вас шо, желают убіть? - іспугався Рогозін.
- Конєшно, я же міровой лідєр вєдущєй супєрдєржави, - признався Путін. - Знаєшь лі, сколько стран желают отобрать у нас пєрвєнство? Даже санкціями обложили, шоб задушить. В связі с чєм у мєня вопрос: шо там с луннимі базамі?
- Обєщалі к концу столєтія, на худой конєц тисячєлєтія, єслі будєт достаточне фінансірованіє… А шо такоє? - Поінтєрєсувався Рогозін.
- Дорогоє моє свіномордоє… Как би тєбє об'ясніть, шо ми больше і нахрєн нікому нє нужни на брєнной зємлє… - Озабочєнно залєпєтав Кісєльов, питаясь нахально погладить Рогозіна по башкє. Той брєзгліво оттолкнув Кісєльова на очєрєдну занавєску.
- Ніхєра сєбє, снова піндосскій флаг! - Возмутився Кісєльов, повиснувши на занавєскє в попиткє її сорвать.
- Мєжду прочім, наш обдовбаний друг целіком і полностью прав, - замєтіл Путін. - Ми вже сколько упороли хєрні, шо єдінствєнний шанс построїть нормальну супєрдєржаву - улєтєть туда, гдє нас ше не знають. Бо ні одна вмєняємая страна нє будєт імєть дєла с Росієй, пока я… Вєрнєй, пока ми у власті.
- Лічно я нікого нє хєрачив. Вся отвєтствєнность только на вас, - замєтіл Рогозін.
- Поздно іскать віноватих, - строго завєріл Путін. - Надо лєтєть, і чим раньше - тим лучше. К зімє управітєсь?
- А почєму к зімє? - не поняв Рогозін.
- Потому шо, мой свіномордий собрат по разуму, зімой закончаться дєньгі поддєржувать курс рубля і настанєт піздєц, - захохотав Кісєльов, старатєльно витираючи ноги об сорвану занавєску.
- Так шо тєпєрь понімаєш, шо ждать нам нєкогда? - рєзюміровав Путін. - Собирай остатки стабфонда, пєнсіонного фонда і золотовалютних запасов, і максімум до января шоби всьо било готово.
- Так бистро у нас нє вийдєт, Владімір Владіміровіч, - признався Рогозін. - Ми столько бабла даже распіліть нє успєєм… Вєрнєє освоїть.
- А я нє спросіл, шо ви можетє, - разозлився Путін. - Я, по моєму, пріказал, шо ви сдєлать должни. Самі же утвєрждаєтє, шо наука і промишлєнность нашей страни готови доставіть чєловєка на любую планєту солнєчной сістєми. Так ісполняйтє.
- Так ми же того… - Раскраснєвся Рогозін. - Для рейтінга, раді красного словца. Шоб наші гражданє не ощущали сєбя ущєрбними…
- Шото я как-то сєйчас ощущаю сєбя ущєрбним, - пожалувався Путін, неуютно пожимая плечами. - То єсть, ти хочеш сказать, шо всьо врємя мєня обманував?
- Нєт, ну как… - нєрвно хіхікнув Рогозін. - Ви же чєловєк умний, самі должні понімать…
- Понімаю, - прошипів Путін. - Ти мнє врал. Ви всє мнє, падлюки, вралі…
- Я нє врал, - обідився Кісєльов. - Я ізлагал свою точку зрєнія.
- Тєбя не спрашують, обдовбаний космонавт, - гримнув Путін. - Ну-ка скажи, Рогозін, может і мальчика нікакого в Слав'янскє нє распіналі?
- Нє распіналі, - признався Рогозін. - І дєсантніки наші там нє заблуділісь случайно. Ви ж самі їх хєрачить послали...
- Ти нє понял сєйчас, дражайшій, - ласково проізньос Путін. - Єслі ми нє способни улєтєть на Луну, значить я вообщє нє в курсє, шо ви там натворили за моєю спиною. Кісєльов, вводную понял?
- Конєшно! Какую вводную? - удівілся Кісєльов. - Я не по тєм дєлам, єслі шо. У мєня нормальная орієнтація.
- Про шо в новостях говорить будєш, обдовбиш? - намєкнув Путін.
- Про луну… Камні, пустиню, ночноє нєбо… - мєчтатєльно проізньос Кісєльов. - Которих ми нє увідім, потому шо вон тот свіномордий нас обманул. Бабло народне хотєл распілять.
- Правильно, - похвалив Путін. - А єщо про шо будеш рассказувать?
- Как Шойгу хєрачив хохлов і обвіняв піндосов, - Кісєльов подняв розтоптану ранєє занавєску і нєжно її погладив, пуская слєзу. - Как Аксьонов украв Крим, а Гіркін украв Донбасс. Как Мєдвєдєв…
- Мєдвєдєва не чіпай, - приказав Путін. - Пройдісь лучше по Жиріновському, бо опять шото ляпнєт, а Луни про запас у нас нєт.
- Жиріновський… - растєрянно поплив Кісєльов. - Какая сложная і длінная фамілія… Прощай, мой свіномордий дружок!
І пішов корідорами власті в направлєнії вихода, пєріодічєскі натикаясь на стєни.
- Не поняв, а шо тєпєрь со мной будєт? - Іспуганно уточнив Рогозін.
- Нічєго інтєрєсного. Тюрьма с конфіскацієй, потом трудові лагєря, - безразлічно махнув рукою Путін. - Іді, готовься. Колокольчик только надєть не забудь, а то слоняються тут усякі, только і ждуть момєнта всадить под рьобра кінжал ілі сунуть в рот цианід.
Путін подозрітєльно оглядєлся по сторонам і пішов у свой кабінєт, тщатєльно запершись ізнутрі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий