- Ну шо, гражданє експєрти, какіє будут ідеї? - Поінтєрєсувався Путін, прєзрітєльно разглядуя мєждународних експєртов.
- Всьо очєнь сложно, Владімір Владіміровіч, - грустно сообщив якой-то експєрт. - Ми вже і так рассматрівалі, і едак… Получається лібо виход із сложившегося крізіса, лібо хєрачить. А вот всьо вмєстє - нікак!
- Я щас не понял, - разозлився Путін. - Задача була поставлєна чотко: найти варіант, прі котором і хєрачить, і виход із крізіса. Заданіє виполнєно?
Експєрти грустно склонили голови.
- Ви охрєнєли? - Уточнив Путін. - Ілі я, по вашему, арабскій шейх, шоби позволіть сєбє оплачувать бесполєзні сборіща ідіотов? Может вас, дармоєдов, вообщє нахрєн перестрєлять?
- Ну почєму дармоєдов, Владімір Владіміровіч? - Спросив Володін, іспуганно сглатуя. - Нам удалось сформуліровать нєкоторі заключєнія.
- Пять сєкунд впєчатлить, - сказав Путін, доставая фамільний маузєр.
- Путьом долгіх дєбатов ми прішлі к виводу, шо єсть Путін - єсть Росія, а нєт Путіна - нєт Росії, - запинаясь проізньос Володін, нєрвно пялясь на маузєр.
- Інтєрєсно, - задумався Путін. - Обрісовую сітуацію: Путін єсть, нєфть по пятьдєсят. Росія єсть ілі нєт?
- Єсть, конєшно єсть! - Дружно закивали експєрти. - Куда ж она от Путіна дєнєтся?
- Тогда єщо сітуація, - прєдложив Путін. - Росія єсть, нєфть по пятьдєсят, Кадиров снова трєбуєт откупних. Шо с Путіним сдєлають чєчєни, єслі он не заплатить?
- А ви отдайтє їм Крим, там от хохлов осталось на пару мєсяцев откупних, - прєдложив Проханов. - Чєчєни прєдсказуємо устроят в Криму катастрофу, а катастрофа і будєт тєм рєгулятором, которим она всєгда і била в тєчєніє нашей міровой історічєской практікі.
- Очковтіратєльствуєм? - Полюбопитстовав Путін, мєдлєнно вставляя патрони в маузєр.
- Шо ви, Владімір Владіміровіч, - іспугався Проханов. - Наоборот, утвєрждаю, шо нєуправляємость міра может стать очєвідной і нєобратімой. І потому нужно как можно скорєє хєрачить, невзірая на крізіс. Только не убівайтє!
Проханов скукожився і крєпко зажмурився, трясясь от страха.
- Странний ти чєловєк, - замітив Путін, наставляя на Проханова маузєр. - То хєрачити просиш, то нє убівайтє. Уж как-то опрєдєлісь.
- Владімір Владіміровіч, не надо тратить патрони, - рєшитєльно вмєшався Лук'янов. - Проблєма на самом дєлє не в Прохановє, а в сістємном сбоє.
- Лічно я наблюдаю єдінствєнний сбой в сістємє - слішком мало расстрєлов, - признався Путін. - Кстаті, намєрєн ісправить. Прічом нємєдлєнно.
- Расстрєли нічєго не ізмєнят. Прєдєл управляємості і так достігнут, вас не облизує только лінивий ілі законченний ідіот, - сказав Лук'янов. - Ми просто жили в іллюзіях, шо всє жутко боятся наших ракєт і очєнь нуждаются в нєфті і газє. Оказалось, шо це не вполнє так. І тєпєрь, шоб найті виход із крізіса, слєдуєт возвратіться к пєрвоначальному заключєнію мєждународних експєртов.
- Єслі б я хотєл возвращать Крим і виводіть войска, нахрєна би я вас собірал? - Раздражонно поінтєрєсувався Путін.
- Я імєю в віду аксіому, шо бєз Путіна нєт Росії, - напомнив Лук'янов. - Потому нам как можна скорєє нужно побєспокоїться, шоби с вамі нічєго не проізошло. Лічно я прєдлагаю заспіртовать…
- Нє понял? - Возмутився Путін. - Как ето - заспіртовать?
- Обикновєнно, в баночкє, - пояснив Лук'янов. - Вєдь в странє, де по взльотно-посадочним полосам єздят снєгоуборщики до того, как випадєт снєг, шо угодно может случіться. Потому надьожнєє всєго вас храніть в Мавзолєє.
- Слушай, шото внєзапно так захотєлось когось застрєліть, - признався Путін, направляя на Лук'янова маузєр. - Совсєм охрєнєл? Я, мєжду прочім, живой. Мнє ше імпєрію строїть і Амєріку побєждать.
- І про Луну не забудьтє, - скромно напомнив хто-то.
- А Луна нахрєна? - Не поняв Путін.
- Для распіла остатков стабфонда, - отвєтіл голос. - Єслі, конєшно, послє нєфтянніков шото останєтся. Потому шо, Владімір Владіміровіч, в ходє длітєльних прєній мєждународні експєрти сумєлі опрєдєлить, шо бєз вас хоть Росії і нєт, но с вамі єй просто піздєц. Только в отлічіє от діллєми про хєрачить і виход із крізіса, ця проблєма імєєт нєсколько варіантов рєшенія: лібо вас срочно заспіртовать, лібо всєм умним людям валіть в нормальниє страни. І в етом очєнь поможет Луна.
- У мєня тоже діллєма: всєх вас пєрєстрєлять ілі когось пожалєть? - Задумчиво прищурився Путін, поігруя маузєром. - Вот Володін мнє нравиться, напрімєр. Он чєловєк умний…
Дверь зала собраній приоткрилась і чєй-то шопот с той сторони осторожно напомнив:
- Владімір Владіміровіч, доставілі костюм клоуна і грімьора. А также послєдній випуск сборніка анєкдотов про єврєєв.
- Повезло вам, - вздохнув Путін. - У мене сєйчас встрєча з наслєдним прінцем із Еміратов, будемо обсуждать цену на нєфть. Нада виполнить пріготовлєнія согласно протокольним трєбованіям з їх сторони. Но не расслабляйтесь, со врємєнєм я вас всєх перестрєляю по одному. І нікакая Луна не спасьот.
Путін спрятав маузєр і вийшов із зала, громко хлопнув дверима.
- А я говоріл, шо надо не спіртовать, а заливать формаліном, - жалобно проізньос хто-то.
- А я утвєрждаю, шо такі спіртовать, - твьордо заявив Лук'янов.
І експєрти погрузились в жаркіє спори относітєльно будущєго страни...
Комментариев нет:
Отправить комментарий