Коммєнтарій Карла Волоха по цьому поводу:
Я уже не помню, было ли ФБ-сообщество и год-два назад настолько истеричным и паникёрским, но уровень нынешней заполошности просто невообразимый. Вчера вопрос о гепиной люстрационной инициативе обсуждался, вероятно, больше, чем события в Милане. Спектр оценок колебался от "усепропало-нассливают" до "закон о люстрации - говно".
Скажу откровенно: я не знаю, зачем Гепа назначил эту смешную проверку - полагаю с целью пиара. Да только значения она имеет не больше, чем если такие проверки дома у компа проведете вы сами - кто имеет доступ к определенной информации о служебных лицах или умеет ее находить в нете. И потом объявите, что по признаку занятия определенных должностей некие люди подпадают под увольнение. И все. На этом ваши с Гепой возможности исчерпываются. Ибо люстрационная проверка проводится специально уполномоченными государственными органами (и никоим образом не органами местного самоуправления, как горсовет Харькова). Влияние Гепы на эти процессы равно нулю.
В общем, очередной всплеск паники оказался высосан из чьего-то детородного пальца
* * *
- Ітак, люстрація, - Гєпа подняв праву руку з закостєнєвшим жестом "Вікторія" і помасірував витянуті пальці. - Какіє будут ідєї?
- А чєму ви радуєтєсь? - Угрюмо поінтєрєсувався дєпутат горсовєта Аббасов. - Вас же пєрвого і люстріруют, учитуя, сколько гадості ви натворили публічно.
- Кішка тонка, - хмикнув Гєпа, снова поднімая "Вікторію". - І вообщє, я тайним условієм в Мінскіх соглашеніях прохожу, потому мєня лічно нікто нє тронєт. І вас, уважаємий, тоже.
- Как же, мєня нє тронут… - Мрачно пробубнив Аббасов. - Я же рєгіонал со стажем.
- Для тупих об'ясняю, - наставітєльно проізньос Гєпа. - Люстрацію придумали для того, шоби назначєнци от новой власті могли з льогкостью устранить нєсогласних ілі імєющіх неправильні принципи. Ми з такими, конєшно, давно уже разобралісь, но лишній раз пєрєпровєріть нє помєшаєт. А провєрять у нас будєт угадайтє хто?
- Допа? - Прєдположили в залє.
- А вот і нє угадалі! - Хіхікнув Гєпа, в очєрєдной раз показуя всєм "вікторію". - Провєрять будєт Танька Чєчєтова.
- То єсть как, того самого Чєчєтова? - З прідиханієм восхітілся зал.
- Того самого, - ківнув Гєпа, распливаясь в улибкє. - Убиваєм двух зайцев: во-пєрвих, Чєчєтови - ето такі безпринципні тварюки, шо нікакую майдановську падлу нє пожалєют, а во-вторих, такім образом отправім сігнал союзнікам в остальних рєгіонах, шо можно уже нє бздєть.
Зал поднявся і громко захлопав в ладоші.
- Таня, хочєш шото сказать? - Прєдложив Гєпа, указуя "вікторієй" на трибуну. Смазлівая стєрва з фіолєтовими волосами важно направилась к мікрофону, з усмєшкой разглядуя застивших в учтівом полупоклонє дєпутатов.
- Когда майдауни укралі у політіков кусочєк счастья - ми з папой думалі, шо нам піздєц, - призналась она. Дєпутати вніматєльно слушалі, боясь открить газєту ілі уткнуться в планшет.
- Ужасноє било врємя. Уважаємим людям із самих разних рєгіонов, разних областєй, прішлось залєчь на дно, опасаясь народной мєсті, - продолжала Чєчєтова. - А коє в кого даже полєтєлі яйца і головєшки, їх заталкували в мусорні баки, били на уліцах і всячєскі уніжали.
- Сволочі! Хєрачить! - Поддєржав хто-то в залі.
- Но закон про люстрацію наконєц прєдоставіл возможность сокрушітєльного рєванша, - заключила Чєчєтова. - Я, конєшно, єго не читала, но ви самі подумайтє: Гєпа з Допой, які призивали безжалостно расстрєлять Майдан - уважаємі люди. Шуфріч і прочая поєбєнь з "Опозіціонного блока", які мого папу облизували, будто плєшиві тузіки, рисуються на тєлєканалах і ощущають сєбя вполнє даже нічєго…
- А многоуважаємий господін Єфрємов, організувавший кроваву бойню в Луганскє, присутствовав на інавгурації, - напомнив какой-то дєпутат і заісківающє улибнувся.
- Я в курсє, - прошипіла Чєчєтова, злобно унічтожая вискочку взглядом. - Так вот, люди спрашують: за шо погібла Нєбєсна сотня? Отвєчаю: за собствєнний ідіотізм. Пєрємєн хотєлі? Так натє! Януковіч цих доходяг жалєл, і ето било ошибкой, которую ми ні в коєм случає нє повторім. Потому каждой падлє, которой нє нравітся Гєпа і котора считає Путіна і Росію агрессором, запастісь вазєліном і ждать моєго пріхода.
- Нєт у нас такіх, нєт! - Признався зал. Чєчєтова жадно втянула воздух раздувшимися ноздрями.
- Ощущаю вонь дєпутатов от "Батьківщини", - намєкнула она.
- Ми ваші! Ми давно ваші! - Возмутілась нєбольшая групка на гальорці.
- А хто виступал протів прісвоєнія гражданам Росії званія "Почьотного гражданіна Харькова"? - Напомнила Чєчєтова, хіщно прищурившись.
- Так вибори ж, - оправдувалась гальорка. - Надо било нам как-то продємонстрірувать, будто ми тіпа опозіція. Тєм болєє, шо рєшеніє всьо равно прийняли.
- Смотрітє мнє, - пригрозила Чєчєтова. - Тріжди провєрю каждого. Так шо готовьтєсь. Остальним расслабіться і получать удовольствіє, наблюдая процесс. У мєня всьо.
Зал єдінодушно поднявся і громко зааплодірував…
Комментариев нет:
Отправить комментарий