Хотя зараз ми можемо з цікавістю й огидою наблюдать метаморфози колорадської чуми, яка охопила нашого північного сусіда, де кріпчає такий маразм, якого історія ще не знала. Дід неравнодушен до історії, цікавиться всякими собитіями, но не припомнить подобної степені кретинізму, який би охопив цілий народ. Де правитель нічтоже сумняшеся розказує, шо війну виграли самі росіяни, а другі народи їм усілєнно заважали. Отут дід шкодує, шо нема возможності повернути історію назад, до 1939 года і пустити її по новій - в полном соответствії з балаканиною Хуйла. І щоб запасшись гарбузовим насінням, разом із британцями й американцями спокойно спостерігать, шо робила би состоящая із самих росіян Красна Армія перед ліцом вермахта. Без участі мільйонів прекрасних солдат, офіцерів і генералів з України, Білорусії, Грузії, Казахстану і без західних поставок зброї, боєприпасів і продовольства по ленд-лізу. І без другого фронту, єстєственно. А Хуйла поставить на передову з вінтовкою Мосіна і 30-ма патронами. Воюй, Хуйлуша.
Но вертаємся в наші дні, тут тоже много всякого інтєресного проісходить. Дід думає, шо ви вже заварили традиційні спортивні напої небайдужих громадян - смачні каву або чай - та зручненько вмостившись готові читать очередну дідову писанину. Ітак.
В ділі Наді Савченко достігнут новий уровень маразма, слєдствіє заявило, шо ними допитано вже 108 тисяч граждан. З яких 21 тисяча граждан лічно бачила, як Надя командувала прицельним огньом по журналістам. Всі вони подтверждають, шо Плотніцький Надю в плєн не захватував, а наоборот - благородно її відпустив і даже вручив на дорогу букет квітів. Но неблагодарна Савченко квіти викинула і тайно пересєкла кордон з Росією. Від вніматєльного глаза тисяч свідєтєлєй не укрилося, шо Надя пробиралася на територію Росії тайними тропами і глаза їі при цьому хижо світилися. Но доблєсниє правоохранітєльниє органи Росії не дрімали і, проявляя масовий героїзм, зуміли всьо же остановить стремітєльне наступлєніє Савченко на Москву, контратакувать, окружить і арестувать.
Басманний суд свято вірить у всю цю пургу, а от, шо Наді після безпрецедентно тривалого голодування могло стати в суді зле, суддя не вірив. І довго хіхікав, розмишляя звать дохторів до тоі коварної симулянтки чи не звать.
В ітоге суддя впаяв Наді продовження арешту до 30 червня, бо слєдствіє ніяк ще не може управиться з сотнями тисяч свідєтєлєй коварних злодєяній Савченко. Нада ж всьо задокументіровать, запротоколірувать і подшить в пухлі папки.
Для сільської аналітіки вся ота тягомотіна в ділі Наді може служити підставою для двох висновків: 1) Хуйло нє намерен проявлять благоразуміє і дєйствія Кремля відносно України та по лінії протистояння з цивілізованим людством продовжаться й надалі. 2) Внятного вихода з ситуації Хуйло не бачить і тому продовжує містично надіятися на авось. В ідєалі Хуйло надіється довести сітуацію до такого стану, щоб в Україні настав коллапс і розореніє, а Запад щоб втомився носитися з Україною і махнув на неї рукою. І тут Хуйло, так уж і бить, согласиться прийнять под свойо покровітєльство еті проблемні території, но с условієм до Запада - шоб вони нікагда не пхали свого носа на постсовецьке пространство. Бо то пространство "русского міра" і свинячити там має право ісключітєльно Хуйло.
Однако такі мечтанія Хуйла мають приблизно стільки ж зв'язку з реальністю, як і басні слєдоватєлєй про преступлєнія Наді Савченко. Ілі басні Хуйла про папу-ніндзю, которий пересидів войну в болоті, дихаючи через вставлену в дупу очеретину.
Вчора послє судєбного засєданія Басманного суда по ділу Савченко уполномочена з прав человека РФ Еллочка Памфілова "впрягла в ґринджолята павичку, сховала під кибалку мичку" к Хуйлуші мчалась, як оса. Нє, скоріше, як зєбра, бо вдягла якуто сумашедшу кацавейку в мелкую полосочку. Дід було подумав, шо Памфілова нащот Наді рішила поговорить з Хуйлом - намедні якось била себе кулачками в грудь і клялася стать отою груддю на защиту Наді. Но нєт, Памфілова преданно заглядая в глаза Хуйлу розказувала йому про гігантську проведену нею роботу по защиті прав человека. Ім'я етого ботоксно-модіфіцірованого человека широко відоме. Хуйло Еллочку похвалив і отправив і дальше стараться в том же духе.
Потом позвав до себе боярина Ромодановского. Хуйло вообще окружив себе дєятєлями з боярськими фаміліями і коли желає чуствувать себе царем, зове до себе Наришкіна. Ілі Шувалова. Но вчора позвав Ромодановського, которий отвечає за інородцев у Росії. Царь-батюшка довго рассуждав з ним на тєму, как трудна жізнь украінскіх мігрантов, винуждєнно бежавшіх от хунти, а потом мілостіво повелєл сдєлать так, шоб їм в Росіі стало єщо лучше. В діда таке ощущеніє, шо скоро добриє гражданє Росії скоро будуть отих "беженцев" бить. І возможно ногами.
Пентагон в очередний раз предупреждає про нове возможне наступлєніє Росії в зоні АТО і з тих регулярних предупреждєній американських ястребов видно, як їм кортить начать поставки оружія Україні та подивиться, як воно стріляє. Но Обама пока приказа не дає, дивлячись, шо Хуйло основну боєспособну тєхніку согнав в Москву для параду. От в завісімості від того, куда послє парада двинеться тєхніка, главврач Обама і прийме рішення. Но ручка в нього всігда при собі і подписать нужну бумажку діло недовге. Тим паче, шо на Яворові кажись вже повним ходом іде подготовка отлічніков боєвой і політіческой подготовкі, які вчаться применять американське оружіє по прямому назначенію.
Нєсравнєнний в своїй мудрості діпломат Хуйло таки розсердив Ізраїль із своєю дурною ідєєю поставлять Ірану С-300 і Моссад вже запустив мульку про намічающієся поставки Україні ізраїльських безпілотників. Дід думає, шо покуда це лише угроза - Ізраїль таким образом Хуйлу "із-под скатєрті нож показал". Но єслі Хуйло не вгамується, то в нашої Армії вполнє можуть появитися самі лучші безпілотники в світі.
Приблизно такого ж успіху Хуйло добився і на турецьком фронтє - Ердоган явно не збирається прощать Хуйлу нанєсьонне оскроблєніє, коли на його прямий вопрос ответ прозвучав від шута Піськова і ответ отой був хамський. Який-то шут турецького султана вийшов на публіку і тоже сказав, шо Ердоган на парад в Москву не полетить, бо сильно занят. Тепер Ердоган улибаясь гортає Кама-сутру, вибараючи позу, в яку скрутить Хуйла в впоросє Турецького потока. Нєсовершеннолєтніх просим убрать, а решта - наблюдаєм.
В общем, всі покуда ждуть куди кривая Хуйла виведєт, но кривая нєізменно виводить його в Гаагу. Путь до Гааги долог і тєрніст і лежить він з Москви через Мінськ. Де вчора началася работа в подгрупах. Примечатєльно, шо на заміну уполномоченого від Росії, хунта відповіла виведенням на бойову позицію тяжолой артілєрії устаревшей конструкції типу Марчук і Горбулін. Старий конь борозди не іспортіт, хоть глубоко і нє вспашет, кажуть знающі люди. Побачим, шо з того буде.
Зберігаєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю і всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії, активно займаємся спортом та читаєм repka.club.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас :)
P.S. Дід у вчорашньому своєму пості про міністра Бевіна допустився досадної оплошності. Я написав, шо діло було в Потсдамі, але насправді, скоріше за все в Москві, куди Бевін приїздив для участі в Проміжній конференції міністрів закордонних справ, яка проходила з 16 по 26 грудня 1945 року. В общем, прошу пробачення - дід жива людина і вполнє може ошибатися.
У всьому ж остальному написане про Бевіна й картину - не художній вимисел. Це дослівна розповідь Молотова, записана й опублікована Чуєвим. І це дуже схоже на правду - Молотову в цьому питанні не було ніякого сенсу брехати. І тим паче він не мав наміру щось погане сказати про запорожців. Молотов просто розказував про Бевіна і про прийоми сталінської дипломатіі. А от про запорожців і їхній лист султану Молотов згадує інший цікавий епізод, наведу дослівно:
"Сталин иной раз в узком кругу вытаскивал из кармана письмо запорожцев турецкому султану – носил с собой несколько лет:
«Е…ли мы эту Англию!» — все смеялись, конечно".
Ніяких карколомних висновків з цього дід робити не збирається. Просто мені здається цікавим історичним фактом, що Сталін всю війну виявляється носив в кишені свого френча текст листа запорозьких козаків. А взагалі-то мій вчорашній пост був не про це.
Комментариев нет:
Отправить комментарий