Хвилинка історії

18 травня 1915 року. День рождєнія царя Ніколая другого. Царю ісполнилося 47 років. Подхаліми істово хвалять Ніколая, преса соревнується у вираженії верноподданічеських чуств і посилає проклятія на голови врагов велікой Россії.

Газєти также бадьоро сообщають про небувалу доблєсть русского воїнства і про сказочні подвиги донского казака Козьми Крючкова. Про стремітєльний наступ австро-германських військ між Віслою й Карпатами і про судьбу захваченого чуть ранєє в плєн генєрала Лавра Корнілова преса стидліво умалчує.

Ніколай благосно улибаясь принімає поздравлєнія і мріє увійти в історію в качестве геніального правітєля та нєпобедімого полководца. Через три місяці він самолічно возглавить армію с целью повести її від победи к победє.
Союз Міхаїла Архангела бодро марширує із хоругвями і співає царю хвалебні гімни. Козьма Крючков дає хвастліві інтерв’ю, Гриша Распутін пише книгу «Мої мислі і размишлєнія», а Лавр Корнілов сидить в нємецком плєну та курить дорогі сігарети.

Усім упом’янутим персонажам остається жить около двох-трьох років. Кроме Козьми Крючкова. Який проживе іще чотири роки і загине у 1919 році, сражаясь на боці білих.