Отвєт зводицця до банального - "пашлінахуй как хачу так і пішу" при цьому робляцця вигадливі реверанси в бік державності української мови шо всьо таки да, ми за комунізм(українську) але тільки не в нашому колгоспі як той казав.
Вчоний кіт хоче лишень зауважити що проблема лежить не так в мовній площині як в культурній. Більшість блогерів білінгви і пристойно володіють обидвома мовами і для них немає проблем якою мовою писати, звісно за виключенням прошарку лінгвоігнорантів які з тих чи інших причин ігнорують необхідність вивчення української мови, ну то їхні проблеми які кота не хвилюють.
Але є одне але. Як не крути і як не верти всі ці люди є носіями російського культурного коду і відмова від русского язика, навіть у написанні постів рівноцінна для них відмові від власної ідентичності. Це все одно шо пес раптом начне нявкати котячою ніби модньо і навіть оригінально але ж хто повірить, відразу полетять звинувачення у коньюктурщині від братьєв по пєру не щитаючи більш маргінальних критиканів.
Тоїсть вчоний кіт розуміє що процес переродження русскоязичного громадянина в україномовного довготривалий і навіть болісний і педалювати його не варто.
Єдине шо заябує вчоного кота у цих срачах це перманентні попитки вивести з цього середовища породу якогото тру-патріота - фанатічно проукраїнського і принципіально русскоязичного який не щадя живота своєго бореться на два фронти проти ватніків і вишиватніків.
По цьому поводу вчоний кіт лишень перефразує нашого національного пророка "Серіться - просерете".
Нехайбудда любить вас усіх.
Комментариев нет:
Отправить комментарий