
- Да воскрєснєт Бог і да расточатся вразі Єго, - булькав Путін перед іконой. - А в частності: укропи, жиди, грузіни, піндоси, чуркі, фашисти...
- Володєнька, у нас шото будєт, ілі опять врагов перечислятимеш до утра? - поінтєрєсувався томний голос з сосєднєй комнати.
- Вєрую во Хріста трієдіного, - злобно крикнув Путін в отвєт. - Тайци, кітайци, індуси, японци... Ето ж надо так розкабанєть і скукожиться в свої 27. Шо за порода, не успєєш женітся на молодой - как оно через пару лєт вже старе і страшне, словно візітка Яроша. То лі дєло мальчики з круглєнькими животіками і запасом прочності мінімум в дєсять лєт до взрослєнія...
- Володєнька, я тєбє пєрєстала нравиться? - угадалі в сосєднєй комнатє.
- "Тополя" благовєрниє і високоточниє, а также свящєнномучєнікі "Іскандери", - прикрикнув Путін. - Шо такоє, помолиться о мірє і імпортозамєщєнії спокойно нєльзя.
- С какіх пор ти в Бога повєріл? - удівілся голос. - Самі же з Гундяєвим ржалі з дєсяті заповєдєй на послєднєм мальчішнікє в Храмє Хріста Спасітєля.
- Ну а как с ніх не ржать? - удівілся Путін. - Не убій, не украді, і вже через пару страніц вирєжтє плємя нєчістоє до основанія і займітє землю, прінадлєжавшую їм. Мораль: надо чотко умєть раздєлять гдє свої, а кого хєрачить. В етом, кстаті, і єсть сєкрєт особой духовності.
- От попом ти ше точно не був, - єхидно замєтіла Кабаєва. - Со стєрхами літав, в комбайнє єзділ, хокєйну команду обигрував, дєтєй на спаррінгах побєждал... Слушай, а, может, ти в монахи готовишся і потому так усєрдно трєніруєшся воздєржанієм і ночними молитвами?
- Какіє, нахрєн, монахи? - уточнив Путін. - Ти на рейтінги Шойгу смотрєла послє того, как он на парадє пєрєкрєстілся, прєждє чєм опрокинуть стопочку?
- Далісь тєбє еті рейтінгі, - скєптічєски замєтіла Кабаєва. - Можно подумать, у нас єсть чєстниє вибори ілі право на собствєнне мнєніє.
- Много ти понімаєш, - фиркнув Путін. - Я вєлікій, на мєня молятся, дєтєй от мєня хотят. І не какоє-то разжирєвшеє чмо, а нормальні молодєнькі дєвочки лєт трінадцаті. А шо такоє, вон Астахов сказав, шо можна, єслі в законном бракє...
- А ти, оказується, мудак, - рассєрділся голос. - Астахов сказав, говоріш? Да в етой странє ніхто і букви не пікнєт без твоєго согласія. Ти, главноє, чесно признайся: пєрєд Кадировим прогібаєшся ілі на свою скукожену жеватєльную рєзінку пріключенія іщеш?
- Владімір Владіміровіч, бєда і укропська дівєрсія, - вдруг раздався отчаянний крик. В комнату вбєжал запихавшийся Пєсков.
- Шо таке, шо случілось? - сердито буркнув Путін, привично іспєпєляя Пєскова взглядом. - Опять какой-то спутнік упал ілі очєрєдниє придурки попали в плєн і слівают воєнну тайну?
- Хуже, Владімір Владіміровіч. Тут такоє... Обама открил свой лічний аккаунт в твіттере і назвал його POTUS, тіпа Прєзідєнт оф зе Юнайтед Стейтс. А я в отвєт отвєт распоряділся создать ваш лічний аккаунт, шоби їм нос утєрєть. С красівим, громкім названієм: Прєзідєнт оф Рашин Нейшин. Но какой-то скритий укроп сократіл по пєрвиє букви і тєпєрь ми с вамі опозорєни на весь мір...
- Вот слушаю твою непонятную ахінєю і размишляю, - признався Путін, доставая фамільний маузєр. - Как давно я уже нікого не хєрачив... Алінка, мене тут на работу трєбують срочно, сєгодня уже не жди!
Пєсков поблєднєл і с іспуганним криком бросілся прочь. Путін неспєша зарядив маузєр імєнними пулями.
- Хто нє заховався, я нє віноват!
І, кровожадно і счастліво улибаясь, бросілся слєдом.
Комментариев нет:
Отправить комментарий