четверг, 21 мая 2015 г.

Да воскрєснєт Бог і...

"Российские СМИ теперь величают Шойгу «любимым министром» россиян. Пишут, что всенародную любовь он завоевал на параде, когда перекрестился перед тем, как принимать парад. Издание пишет, что этот жест сделал Шойгу самым популярным, хотя раньше он входил только в тройку «любимых министров»."

- Да воскрєснєт Бог і да расточатся вразі Єго, - булькав Путін перед іконой. - А в частності: укропи, жиди, грузіни, піндоси, чуркі, фашисти...
- Володєнька, у нас шото будєт, ілі опять врагов перечислятимеш до утра? - поінтєрєсувався томний голос з сосєднєй комнати.

- Вєрую во Хріста трієдіного, - злобно крикнув Путін в отвєт. - Тайци, кітайци, індуси, японци... Ето ж надо так розкабанєть і скукожиться в свої 27. Шо за порода, не успєєш женітся на молодой - как оно через пару лєт вже старе і страшне, словно візітка Яроша. То лі дєло мальчики з круглєнькими животіками і запасом прочності мінімум в дєсять лєт до взрослєнія...
- Володєнька, я тєбє пєрєстала нравиться? - угадалі в сосєднєй комнатє.
- "Тополя" благовєрниє і високоточниє, а также свящєнномучєнікі "Іскандери", - прикрикнув Путін. - Шо такоє, помолиться о мірє і імпортозамєщєнії спокойно нєльзя.
- С какіх пор ти в Бога повєріл? - удівілся голос. - Самі же з Гундяєвим ржалі з дєсяті заповєдєй на послєднєм мальчішнікє в Храмє Хріста Спасітєля.
- Ну а как с ніх не ржать? - удівілся Путін. - Не убій, не украді, і вже через пару страніц вирєжтє плємя нєчістоє до основанія і займітє землю, прінадлєжавшую їм. Мораль: надо чотко умєть раздєлять гдє свої, а кого хєрачить. В етом, кстаті, і єсть сєкрєт особой духовності.
- От попом ти ше точно не був, - єхидно замєтіла Кабаєва. - Со стєрхами літав, в комбайнє єзділ, хокєйну команду обигрував, дєтєй на спаррінгах побєждал... Слушай, а, может, ти в монахи готовишся і потому так усєрдно трєніруєшся воздєржанієм і ночними молитвами?
- Какіє, нахрєн, монахи? - уточнив Путін. - Ти на рейтінги Шойгу смотрєла послє того, как он на парадє пєрєкрєстілся, прєждє чєм опрокинуть стопочку?
- Далісь тєбє еті рейтінгі, - скєптічєски замєтіла Кабаєва. - Можно подумать, у нас єсть чєстниє вибори ілі право на собствєнне мнєніє.
- Много ти понімаєш, - фиркнув Путін. - Я вєлікій, на мєня молятся, дєтєй от мєня хотят. І не какоє-то разжирєвшеє чмо, а нормальні молодєнькі дєвочки лєт трінадцаті. А шо такоє, вон Астахов сказав, шо можна, єслі в законном бракє...
- А ти, оказується, мудак, - рассєрділся голос. - Астахов сказав, говоріш? Да в етой странє ніхто і букви не пікнєт без твоєго согласія. Ти, главноє, чесно признайся: пєрєд Кадировим прогібаєшся ілі на свою скукожену жеватєльную рєзінку пріключенія іщеш?
- Владімір Владіміровіч, бєда і укропська дівєрсія, - вдруг раздався отчаянний крик. В комнату вбєжал запихавшийся Пєсков.
- Шо таке, шо случілось? - сердито буркнув Путін, привично іспєпєляя Пєскова взглядом. - Опять какой-то спутнік упал ілі очєрєдниє придурки попали в плєн і слівают воєнну тайну?
- Хуже, Владімір Владіміровіч. Тут такоє... Обама открил свой лічний аккаунт в твіттере і назвал його POTUS, тіпа Прєзідєнт оф зе Юнайтед Стейтс. А я в отвєт отвєт распоряділся создать ваш лічний аккаунт, шоби їм нос утєрєть. С красівим, громкім названієм: Прєзідєнт оф Рашин Нейшин. Но какой-то скритий укроп сократіл по пєрвиє букви і тєпєрь ми с вамі опозорєни на весь мір...
- Вот слушаю твою непонятную ахінєю і размишляю, - признався Путін, доставая фамільний маузєр. - Как давно я уже нікого не хєрачив... Алінка, мене тут на работу трєбують срочно, сєгодня уже не жди!

Пєсков поблєднєл і с іспуганним криком бросілся прочь. Путін неспєша зарядив маузєр імєнними пулями.
- Хто нє заховався, я нє віноват!
І, кровожадно і счастліво улибаясь, бросілся слєдом.

Комментариев нет:

Отправить комментарий