Понятно, шо в такій обстановці дід розгорнутого обзора мірових новостєй не зробить, но хоть шото.
Ви наверно знаєте, що діло Наді Савченко для діда давно вже являється ще й індикатором общого состоянія діл. І правильність показаній цього індикатора неоднократно підтверджувалася на практиці. Після чергових репресій проти Наді всігда йшла активізація русско-фашистських захватичиків в зоні АТО. Тому зараз дід ожидає, чи буде вона випущена по общій програмі обміну воєнноплєнними, як про це учора договорилися в Мінську. І тоді стане ясно наскільки серйозними є намеренія Хуйла прекратить бойові дєйствія. Вчора увечері появилися обнадьожующі намьоки, шо таки да - і Савченко і Сєнцов мають бути випущені на волю. Правда, ці намьоки робить украінська сторона, а Хуйло озабоченно дметься і сопе, предпочитая заніматься урегуліруванієм взаімоотношеній між Хрюшою і Стєпашкою. Кровавий карлік на старості літ впав у дєтство. Будем всьо же надіяцця на лучшеє і держим за наших кулаки.
Дід почитав усі 12 пунктів мінського протоколу і після прочтєнія не поняв лише одного - шо мішало підписать оцю мульку ще кілька місяців тому? Скільки людей би залишилися живими. Та і ДНРівцям тоді було вигідніше миритися, бо тоді вони контролювали значно більшу територію з Маріуполем включно. А мішав ісключітєльно Хуйло, який торопив генералів, пинав сіпаратістов і требував создать Новороссію. Не получилося. Хуйлу прийшлося нажать на кнопку "пауза" і довольствуваться тим, шо є. Пауза, щоправда, така, як і сам Хуйло - хуйова. Дід знає про Айдар і сумує... Це лише доказує, шо вірити Хуйлу не можна і ми маємо готуватися до нових боїв.
В України ресурси продовжувать АТО тоже не безмежні. Порох дєйствує так, як він понімає ситуацію і вірогідно він знає іі краще чим дід. Бо Порох не послухав дідової поради провести мобілізацію і поставити в строй півмільйонну армію. А тоді вже їхати на самміт НАТО. Порох, по моєму скромному мнєнію, мав би продємонстрірувать перед саммітом саму жостку решітєльность сражаться, а це спонукало б і країни НАТО до нємедлєнної допомоги. Бо помагати можна лише тому, хто сам прагне щось зробити. А Порох приїхав в Уельс із словами про мир, шо в нєкоторой стєпені розхолодило мірових лідєров. Хотя, в результаті і так все непогано вийшло. Кроме того, мобілізація - це конструктивна дія, яка дозволила б і нашій Арміі в зоні АТО почувати себе впевненіше. Це як було на Майдані, коли під ранок нас мало залишалося, втомлені всі і потроху наростає зневір'я, а тут бачиш, як на Майдан починають прибувати все більші групи свіжих здорових хлопців. Радість від цієї картини неможливо описати простими словами. Так шо дідова порада з півмільйонною армією була видвинута не для красного словца, а з цілком чіткою прагматисною метою вбити двох зайців одразу - і Армії помогти, і НАТО простімулірувать. А заодно і Хуйла пуганути, шоб не дуже розпоясувався.
Однако, Армію в любом случаї нада створювати і дід щитає, шо рухатися нада двома путями - формування професійного війська, як кістяка Арміі при одночасній можливості проведення широкої мобілізації, яка здатна за лічені дні поставити в строй сотні тисяч, а може й мільйони солдатів.
В Україні дуже багато здорових, крепких хлопців, які із задоволенням покинуть офіси, одягнуть форму і підуть служити в професійну Армію, в якій добре платять, забезпечують соцпакет, тебе шанують і всячеськи поважають. Вже зараз дід неоднократно помічав, з яким захопленням київські дівчата дивляться на хлопців у воєнній формі. Бути воєнним січас престижно, а далі буде ще престижніше.
Да! Форму для Армії України нада проектувати нову і шити її за найкращими світовими зразками. Форма має бути зручна, якісна і красіва! Іменно - красіва! І воін у ній має виглядати молодцевато і мощно. Мало хто знає, шо воєнні люди - то такі модніки, куди тим дівчатам. Комусь це може здатися дрібницею, але дід щитає, шо про зовнішній вигляд воїна забувать ніяк не можна. Форма дисциплінує і піднімає дух. А в бою має устрашающе дєйствувать на врага. Потому дід рекомендував би жіночкам, які розуміються на кройке і шітьє, не ожидать заказов Міноборони, а самим попробувать зпроектувати форму для нашої Армії. Вдруг переможе саме ваш проект. Те, шо це дуже важне діло, свідчить, шо, например для вермахта і для СС форму Гітлєр заказував лічно у Х'юго Босса. А в Росії армійську форму шиють по лекалам Слави Зайцева. Так шо, дєвочки, хочете зробить собі ім'я - вперьод. Може іменно хтось із вас стане законодатєльніцей воєнной моди ХХІ століття. Але обізатєльно консультуйтеся з воєнними, які пройшли АТО. Форма має бути і повсякденна, і парадна. І для бойових дєйствій.
Зараз, поки установилася оперативна пауза, нада рішить масу всяких питань, однако не можна забувати про створення можливостей для оволодіння зброєю всіма бажаючими. В Україні арсенали забиті старими калашами і патронами, багато різних ще радянських полігонів у всіх куточках країни. Дід щитає, шо усі оті полігони мають по вихідних днях відкриватися для широкої публіки, де за бесплатно, або за невеличку плату, небайдужі громадяни під наглядом професійних інструкторів могли б навчитися стріляти, кидати гранати, а трактористи - водити танки і іншу бронетехніку. А потом можна проводити соревнованія між селами і районами - чиї хлопці лучче стріляють, лучче бігають і т.д. Хочемо ми чи ні, але врем'я воєнне і українці мають навчитися в случаї потреби швидко ставати у стрій і при цьому добре володіти зброєю. А не безпорадно мучитися з утиканням патрона в нєпосредственном в бою.
Широка воєнна реформа має торкнутися всіх сторон життєдіяльності української Арміі і в результаті її проведення має постати така Армія, щоб лучші воєнні експерти завсліво цокали язиками і казали "от ето да!". Тут простою заміною бездарного руководства не обійдеться. Нужні люди, розумні й активні, які добре знаються на всіх вопросах: від тилового обеспеченія, до новейших розробок новейшего оружія. Дід надіється, шо до цього діла будуть залучені професіональні менеджери з приватного сектора, які уміють управляти сложними виробничо-логістичними процесами життєдіяльності крупних комерційних компаній. Ще колись під час Майдану дід спостерігав за дєйствіями однієї тендітноі дамочки, яка так круто наладила постачання води, дров, провізії і медикаментів, так ліхо розрулювала всі затори і нестиковки, шо дід тільки диву давався. Оказалося, шо дамочка в мирному житті топ-менеджер однієі ізвесноі фірми. Талантіще просто. От такі таланти нужні і нашій Арміі. А приватний сектор виплекав уже чимало таких талантів. Саме вони мають братися до діла, бо з них пользи буде більше, чим від чиновників, які трясуться за своі крісла і прикриваються з усіх боків бумажками. Дід надіється, шо Порох це понімає. Зрештою, Порох сам создав і розвинув успішну приватну компанію і навряд чи терпів би в Рошені тупих бюрократів.
"Кто сказал, что надо бросить песни на войне?". Бойові пісні, бойові речовки - невід'ємна частина воєнної культури будь-якоі армії. Тут непочатий край роботи для всіх наших талановитих музикантів і поетів. Армію треба озброіти новими піснями, які піднімають бойовий дух. Дід із свого досвіду скаже, шо під час марш-броска, коли біжиш десятки кілометрів під важкою амуніцією, в голові постійно прокручуються слова якоїсь пісні. Обично на ум приходить якась дурня тіпа: "харашо шагает в ряд, пионерский наш отряд". Херня якась, в общем. Так шо задача, думаю, ясна - створити арсенал бойових пісень і речовок, які Армія могла би прийняти на озброєння. Але це процес єстєственний. Солдати обично самі інтуїтивно вибирають, шо їм лягає на душу. Але ж січас у них і вибору майже нема. Є старі радянські пісні, є давні козацькі, а от сучасного - катма. Кстаті, в бойових речовках і в піснях не гріх іспользувать наш рідний бойовий суржик. Очінь доречно, піднімає бойовий дух і устрашающе дєйствує на врага. Перевірено. Так шо дід закликає всіх талановитих - вперьод за песнєй. Армія жде.
Ну і ще про дуже важне, раз уж дід взявся за воєнну тему. Генштаб має організувати вивчення набутого воєнного досвіду, щоб уроки були засвоєні, а помилки не повторялися. Нєобходімо стимулювати, щоб усі офіцери і навіть солдати, які мають жилку до теоретичних узагальнень, виклали своі бачення щодо шляхів покращення боєздатності Арміі і її окремих тактичних підрозділів. Як краще воювати, як уникати втрат, як оптимальніше діяти в тих, чи інших умовах, має висловитися кожен, хто отримав безцінний бойовий досвід. Генштаб має все це узагальнити і зафіксувати у сталевих рядках бойових уставів. Мають бути внесені зміни до навчальних програм у військових училищах, а навчання і маневри, які проводитимуться, мають бути максимально наближені до умов майбутнього театру воєнних дєйствій. Противник тоже вчиться, кстаті, і тому ми маємо стати кращими учнями. Щоб здобути Перемогу якомога меншими жертвами. Бо ми, на відміну від росіян, дуже гостро і болісно переживаємо загибель кожного нашого воіна тому маємо особливо ретельно уникати любих напрасних жертв.
Ну шо ж, сонечко припікає і дід пішов далі собирать гриби. Не сказать, шо їх багато, але трохи ніби є.
А вам усім доброго здоров'я, зберігаємо твердий бойовий дух, держим кулаки за Надю і інших воєнноплєнних, помагаєм Арміі хто чим може і читаєм repka.club
І слєдім, шоб віздє парядок був, нахуй! А не те, шо січас.
Комментариев нет:
Отправить комментарий