Товаріщі, гражданє, братья і сьостри. К вам обращаюсь я, друзья мої
(пауза, по-отєчєскі ласково смотрєть в камєру нє мєнєє 3-х мінут)
Сєгодня западні страни подло і вєроломно ввєлі очєрєдной пакєт
санкцій протів нашей страни. Їх цель нам ізвєстна: навязать Росії свою
волю, заставіть прогнуться под міровиє порядкі, помєшать подняться с
колєн.
Ми до сіх пор не оправились послє развала Совєтского Союза, шо, як ізвєстно, було вєлічайшей трагєдієй двадцатого вєка. Промишлєнность разворована і унічтожена Бєрєзовським і Ходорковским. Сельскоє хозяйство угробив Єльцин, когда разрєшил дєшову іностранну єду і нашому крєстьяніну оказалось проще і вигоднєє її покупать, чєм виращувать шото своє. Наші запаси нєфті і газа дишуть на ладан, с трудом позволяя хоть как-то сущєствовать. І єдінствєнний свободний рєсурс, которим ми готови пожертвовать для побєди і якого у нас в ізбиткє - ето ви, дорогі росіянє.
(пауза, пафосноє вираженіє ліца)
Послє самих ранніх і бєзобідних санкцій ми прінєслі в жертву сірот. Ми лішилі їх шанса на качєствєнне медицинське обслуживаніє, яке нє способни прєдоставить наші врачі, і нормальной ситой жизні в загнівающих странах западной цивілізації. Но бєссєрдєчний враг не проявив до них состраданія.
Послє новой порції санкцій ми отобралі у росіян качєствєнную єду, заставляя їх потрєблять дорогой і дєфіцитний отєчєствєнний продукт.
Но врага не тронули голодниє сльози. Лживих європєйських ліцемєров, які на каждом шагу кричать про ценнось людського життя, нє волнують наші проблєми.
І сєйчасі вони пошлі єщо дальше, ударів по самим болєзнєнним точкам, шоб окончатєльно нас доламать. І в которий раз у нас нєту іного вибора, кромє як уповать на то, шо в сєрдце врага сохранілась хоть якась капля жалості к русскім.
(пауза, жалобноє вираженіє ліца)
Мужчіни, женщіни, матєря, я обращаюсь к вам. Кажду суботу на Красной площаді вас будут публічно пороть нагайкой і трансліровать в прямой ефір.
Єслі ето не заставить западні страни отмєніть удушающі санкції, вмєстє с вами будут пороть ваших дєтєй. З особим усєрдієм, шоб оні крічалі погромчє, пока журналісти будут снімать крупним планом їх заплакані ліца, а європєйскі політіки могли харашо рассмотрєть, до чого нас довели.
Но ми внутрєннє готови к тому, шо даже боль і сльози матєрі і рєбьонка не тронут прогнівшую насквозь душу врага.
Поетому не ісключаем, шо глупостью і упорством нас заставят пойті на крайнюю мєру і ввєсті децимацію, расстрєлівая послє порки для начала каждого дєсятого, потом пятого, наконєц каждого второго.
(пауза, скорбноє вираженіє ліца)
Запад, і прєждє всєго Амєріка і простітутка Гєрманія, должни понімать, шо русскіє готови на многоє. Готови ідті на жертви раді свободи і права распоряжаться судьбой окружающіх стран. Готови тєрпєть лішенія, питкі, і даже погібнуть, но нє прогнуться, нє сломаться і не дать снова сковать сєбя мєждународнимі обязатєльствамі і договорамі.
Потому что наша страна - самая вєлікая і могущєствєнная в мірє. Наша страна - Росія. А русскіє нікогда нє сдаются!
(лєва рука на сєрдце, сльози і соплі, гордоє вираженіє ліца. Іграєт государствєнний гімн)
Ми до сіх пор не оправились послє развала Совєтского Союза, шо, як ізвєстно, було вєлічайшей трагєдієй двадцатого вєка. Промишлєнность разворована і унічтожена Бєрєзовським і Ходорковским. Сельскоє хозяйство угробив Єльцин, когда разрєшил дєшову іностранну єду і нашому крєстьяніну оказалось проще і вигоднєє її покупать, чєм виращувать шото своє. Наші запаси нєфті і газа дишуть на ладан, с трудом позволяя хоть как-то сущєствовать. І єдінствєнний свободний рєсурс, которим ми готови пожертвовать для побєди і якого у нас в ізбиткє - ето ви, дорогі росіянє.
(пауза, пафосноє вираженіє ліца)
Послє самих ранніх і бєзобідних санкцій ми прінєслі в жертву сірот. Ми лішилі їх шанса на качєствєнне медицинське обслуживаніє, яке нє способни прєдоставить наші врачі, і нормальной ситой жизні в загнівающих странах западной цивілізації. Но бєссєрдєчний враг не проявив до них состраданія.
Послє новой порції санкцій ми отобралі у росіян качєствєнную єду, заставляя їх потрєблять дорогой і дєфіцитний отєчєствєнний продукт.
Но врага не тронули голодниє сльози. Лживих європєйських ліцемєров, які на каждом шагу кричать про ценнось людського життя, нє волнують наші проблєми.
І сєйчасі вони пошлі єщо дальше, ударів по самим болєзнєнним точкам, шоб окончатєльно нас доламать. І в которий раз у нас нєту іного вибора, кромє як уповать на то, шо в сєрдце врага сохранілась хоть якась капля жалості к русскім.
(пауза, жалобноє вираженіє ліца)
Мужчіни, женщіни, матєря, я обращаюсь к вам. Кажду суботу на Красной площаді вас будут публічно пороть нагайкой і трансліровать в прямой ефір.
Єслі ето не заставить западні страни отмєніть удушающі санкції, вмєстє с вами будут пороть ваших дєтєй. З особим усєрдієм, шоб оні крічалі погромчє, пока журналісти будут снімать крупним планом їх заплакані ліца, а європєйскі політіки могли харашо рассмотрєть, до чого нас довели.
Но ми внутрєннє готови к тому, шо даже боль і сльози матєрі і рєбьонка не тронут прогнівшую насквозь душу врага.
Поетому не ісключаем, шо глупостью і упорством нас заставят пойті на крайнюю мєру і ввєсті децимацію, расстрєлівая послє порки для начала каждого дєсятого, потом пятого, наконєц каждого второго.
(пауза, скорбноє вираженіє ліца)
Запад, і прєждє всєго Амєріка і простітутка Гєрманія, должни понімать, шо русскіє готови на многоє. Готови ідті на жертви раді свободи і права распоряжаться судьбой окружающіх стран. Готови тєрпєть лішенія, питкі, і даже погібнуть, но нє прогнуться, нє сломаться і не дать снова сковать сєбя мєждународнимі обязатєльствамі і договорамі.
Потому что наша страна - самая вєлікая і могущєствєнная в мірє. Наша страна - Росія. А русскіє нікогда нє сдаются!
(лєва рука на сєрдце, сльози і соплі, гордоє вираженіє ліца. Іграєт государствєнний гімн)
Комментариев нет:
Отправить комментарий