четверг, 25 сентября 2014 г.

ОБЗОР СИТУАЦІЇ. 24.09.2014

Доброго ранку, друзі! Дід зараз мусить їхати в лікарню до прооперованого товариша. З ним все нормально, вже потрошку ходить, але просили коєшо привезти. Тому на нормальний обзор мірових новостєй у діда часу сьогодні нема, прошу поніманія.

Сногсшибатєльних новостєй дід тоже зранку не наблюдає, у ділі Наді Савченко затишшя, разве шо якийто мальчик для утєх Жириновського із ЛДПР питається на цьому ділі попіаритися, подвергая сомнєнію, чи може Надя балотуватися у ВРУ. Но то таке. В условіях унилого політічеського цвинтаря в самій Росії чуство сопричасності до справжнього життя в Україні порождає в російських політіков іллюзію, шо вони ще живі. Покойтєсь з миром, каже їм дід, і одчепіться від Наді, зомбі прокляті.

Вчора многі наші СМІ бравурно сообщили про підписання в Нью Йорку соглашенія про поставки вооруженія, но як це часто буває, не розобралися із суттю вопроса і ввели многих граждан в заблуждєніє. Тому дід щитає важним просвітить читачів у цьому вопросі. Мова йде про Міжнародний договор про торгівлю зброєю, сутью якого є упорядочнення торгівлі цим специфічним товаром і запрет на продажу оружія странам, які знаходяттся під дєйствієм ембарго. Договор по суті є рамочним набором красівих і правильних декларацій, но не передбачає реальних механізмів контролю. Договор вже підписаний дето п'ятьма десятками країн, но не ратифікований парламентами, тому в дію ще не вступив. До тєкущої войни цей документ не має ніякого відношення, просто Україна, будучи сама крупним ігроком на світовому ринку оружія, приєдналася до цивілізованих стран.

Ну, в общем, дід робить нєкоторим нашим молодим журналістам замечаніє і призиває не видавать бажане за дійсне. Це погана привичка і ето непрофесіонально. А натомість дід рекомендує нашим журналістам вніматєльно стежити за може не дуже заметними, но тєм нє менєє намного болєє важними собитіями. Например, 2 вересня дід писав про візит у Київ американського сенатора Карла Левіна - дуже розумної людини, візит якого дід тоді порівняв з місією Гаррі Гопкінса в 1941 году в Москву. Кажеться, містер Левін зробив сприятливі для України висновки і прогнози, тому шо 26-27 в Київ прилітає одна дуже інтєресна американська дєвушка. Зовуть її Пенні Прікцер. Мілліардерша і дуже гостєпріімна - володіє сєтью гостініц Хайят. Но січас она работає міністром торговлі США і їде в Київ по заданію Барака Хусейновича. Полєзно обратить также вніманіє на состав делегації, яку везе з собою в Київ дєвушка Пенні. Дід рекомендує особенно вніматєльно відстежувати ті крупіци інформації, які стосуватимуться воєнно-технічного сотруднічества з США. Хотя, дєталєй ми наверняка так і не узнаємо, но главне, щоб послєдствія візиту цієї радушної дамочки відчула на собі наша Армія. Наблюдаєм.

Спостерігаємо также за нафтою, яка веде себе по прежнєму пристойно дємостріруя правильну цінову динаміку - 96,74 долл. за барель.

Все, друзі, мушу вже втікати. Зберігаєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю і решту бранців, всячеськи допомагаємо Армії та слєдім, щоб віздє парядок був, нахуй! А не те, шо січас.

Комментариев нет:

Отправить комментарий