воскресенье, 28 сентября 2014 г.

ПУТІН СИДІВ В СТАБФОНДЄ....

Путін сидів в стабфондє і перещитував остатки дєнєг.
- Тому сто мілліонов, етім сорок, Мєдвєдєву новий айфон... Я шо, олігарх? Пусть самі учаться зарабатувать…
Внєзапно задзвонив тєлєфон.
- Да, альо? - Сердито проізньос Путін.
- Владімір Владіміровіч? Ето Шойгу. Срочно нужно єщо двадцать трілліонов рублєй, бо еті ми вже расстрєлялі.

.- Ви охрєнєлі? Нафіга так много стрєлять в пєрєміріє? Козли...
Путін одбив звонок і жалобно подивився на остаток стабфонда.
- Чєтирє рубля, дванадцять копєєк і золотой унітаз, - снова пощитав він і набрав чєй-то номєр:
- Гєля, ти? Ну всьо, пошутілі і хватіт. Отміняй санкції.
- Какіє шуткі, гєрр Воффка? - Удівілісь на том конце.
- У мєня дєньгі кончілісь, - пожалувався Путін.
- А я прі чом? Учись зарабатувать, - рєзонно замєтіла Мєркєль.
- Отмєні санкції і заработаю, - огризнувся Путін.
- Плохому танцору і Крим мєшаєт. Так у вас, кажется, говорят? Кстаті, угадай, с чьїх офшорних счєтов ми снімаєм дєньгі для України?
- Сволочь! - Вскіпєл Путін і бросіл трубку. Трубка упала на пол і разлєтєлась на составляющі.
- Піздєц, - расстроївся Путін, глядя на трубку, і громко крикнув:
- Мєдвєдєв!
- Шо? - Почулось із корідора.
- Дай тєлєфон, мнє Цзіньпіну позвоніть надо, чуток Россії продать.
- Я занят, селфі просматрюю і нєудачниє удаляю, - отвєтіл Мєдвєдєв, входя в стабфонд. - Кстаті, а сюда шо, Кадиров заглядував, шо так пусто?
- Дурак, ето ти віноват. Разоріл страну своїмі айфонамі. Хєрачіть!
Путін скочив на Мєдвєдєва і прийнявся лупить його по башкє.
- Отдай тєлєфон, скотіна, мнє срочно нужен Цзіньпін.
- Шо за шум, а дракі нєт? - Поінтєрєсувався Жиріновський, входя в стабфонд. - А гдє бабки?
- Сідят в Бєрлінє і не хочуть отмєнять санкції, - захникав Путін. - За шо мнє тєпєрь строїть мою імпєрію?
- І харашо, шо не хочуть, - замітив Жиріновський. - Чєм сільнєй санкції - тєм громчє хрюкають свині, мичать корови і колосяться растєнія. Свінєй в фейсбуках найдьом і посадім, коров на маршах отловім і в лагєря. А ватні растєнія отправім в Ростов на учєнія.
- Шо за хєрня? Растєнія, санкції… Подробно для ідіотов можно? - попросив Путін.
- Лєгко! Вот смотрітє.
Жиріновський бистрим ривком вирвав айфон у Мєдвєдєва і сунув в нагрудний карман.
- Е, я нє понял? - возмутився Мєдвєдєв.
- Пєрвая стадія санкцій: отріцаніє, - прокоммєнтірував Жиріновський.
- Ти шо, охрєнєл? - разозлився Мєдвєдєв.
- А ето вторая стадія: злость.
- Отдай по хорошему, - прєдложив Мєдвєдєв.
- Трєтья стадія: сдєлка.
- Он шо, козьол, іздєваєтся? - пожалувався Мєдвєдєв.
- Чєтвьорта стадія: депресія.
- Тєбє піздєц, - пообіщав Мєдвєдєв, набрасуясь на Жиріновського. Тот мастєрскі заламав йому руки і оттолкнув на пол.
- І, наконєц, пята стадія - пєрєоценка пріорітєтов, - сказав Жиріновський, протягуя скулящему Мєдвєдєву тєлєфон. - Бєзобідний і нєдальокій пацифіст-інтєлєктуал прєвращається в боєвую машину.
- Хмм… - задумався Путін, прєзрітєльно глядя на Мєдвєдєва. - А сколько врємєні нужно, шоб наступіла ця пятая стадія?
- Завісіт от того, насколько ми ужесточім западні санкції, - сказав Жиріновський. - Потому шо з їхніми темпами ждать єщо много лєт. Отключить інтернет ето правільноє рєшеніє. Прєдлагаю также послушать Мизулину і всєх жидов вигнать в Ізраїль.
- Зачєм? - не поняв Путін.
- Потому шо общєство по старой прівичкє до сіх пор валіт всьо на жидов. А єслі їх не останєтся, то прійдьотся іскать нових крайніх. І тогда главноє воврємя указивать целі і наблюдать, как еті целі будєт хєрачить раз'ярьонна толпа.
- Ти ж вродє сам єврєй, ілі нєт? - подозрітєльно прищурився Путін.
- Так я уже і чємодани собрал, - похвастався Жиріновський. - Давно би рвонул, єслі б не санкції, шоб ізнутрі разлагать загнівающій Запад.
- Ето он іспугался, шо нам всєм прійдьотся скідиваться в стабфонд, - прокоммєнтірував Мєдвєдєв і мстітєльно улибнувся.
- Какіє дєньгі? Откуда у мєня дєньгі? - іскрєннє удівілся Жиріновський. - Я політік, а нє бізнесмен.
- А єслі найду? - пригрозив Путін.
- Нє надо іскать, - іспугався Жиріновський. - Лучше сбросіть ядєрну бомбу на густонасєльонні райони, і уже меньше лишніх ртов. Вам же не привикать взривать мірних граждан?
- Козьол, єслі я іх взорву, хто буде хєрачить на фронтє? - не поняв Путін. - Наші баби і так рожать нє хотят, хоть самому мотайся і осємєняй.
- Кстаті про осємєнєніє, - оживився Мєдвєдєв. - Помнітє тігріцу во Владівостокє, которая послє вас роділа? Вот, пишуть, шо сєгодня как раз дєнь тігра, вродє їхнєго восьмого марта. Ви би поздравілі, а то нєудобно, і так алімєнти нє платітє.
- У мєня с тігріцей нічєго нє било, - заверещав Путін. - Собачнік я, поняв? Со-бач-нік. Єщо раз про тігру вспомниш - расхєрачу нахрєн, понятно?
- Понятно, - ківнув Мєдвєдєв і заржав.
- Валітє отсюда оба, нє мєшайтє іскать бабло, - приказав Путін і начав нєрвно наматувать круги по стабфонду, заглядуя в кажду щєль. Мєдвєдєв і Жиріновський, єхідно улибаясь, вийшли із комнати…

Комментариев нет:

Отправить комментарий