вслєдствіє чого глаз Саурона, тайно планірувавший блістатєльний бліцкріг, наступая одноврємєнно з Крима і Лугандонії, винуждєнно отвєрнувся к восточним граніцам, впав в паніку от увідєнного і прийнявся совєршать масштабні маньоври на радость мєстних спутніков-шпіонов. Потому дохтур дуже боїться громко накаркать і спугнуть пєрєміріє своїми аматорськими прогнозами, які не совсєм утєшитєльні в контєкстє Україна-Росія, но обнадьожующє прєкрасні в контєксте Росія-весь цивілізований мір. І дають повод дохтуру утвєрждать, шо то, шо сьогодні многіє називають проігришем і слівом, впослєдствії очень вєсьма вєроятно переросте в окончатєльний і нєотвратімий піздєц здичавілого Мордора. І бессмертному Саурону снова прийдеться затаїться на сотню-другую лєт, прєждє чим з гєнофонда сьогоднішніх "кримнашенцев" вивітриться історічєска пам'ять об очєрєдном пораженії і вони снова попитаються в особо ізвращьонной позі подняться с колєн.
Собствєнно, імєнно об етом дохтур і хоче сьогодні поразмишлять…
-----
Дворнік Вася просипався тяжело. Сначала він попробував открить глаза, но ярке сонце кувалдой довбануло його по мозгам, заставляя зажмуриться. Затєм попитався встать на колєні, нєувєрєнно спираючись на мокрий асфальт. Но від цих попиток його начало підташнювать і Вася знову завалився на тротуар.
- О-о-ох, - протяжно застогнав він, хватаясь грязною рукою за голову. - Харашо вчєра посідєлі...
- Єслі ти так считаєш, Вася, то ти козьол, - проізньос хто-то рядом.
- Нє понял? - попитався угрожающє проричать Вася, но получилось непонятне жалобне блєяньє.
- А шо тут понімать? Лежиш в говнє і счітаєш, шо ето єсть хорошо.
Вася снова попитався открить глаза, стойко видержуя нокаутірующі удари в вісках.
- Ну погоді, щас встану і так за козла захєрачу, шо родная мать не узнаєт, - прєдупрєдив он, отчаянно махая руками в попиткє найті устойчиву точку опори.
- Єслі ти думаєш, шо такім образом сможеш встать, то ти дважди козьол, - єхідно прєдположив голос. - Но ето у вас сємєйноє. Он дєд твой в своє врємя разорив кулака, на якого годами работав. А потом бомжував без дєнєг і нормальной єди, пока не забрали на лєсоповал за бродяжнічєство. А отєц при Андропові катав тєлєги в КГБ на сослуживцев, питаясь таким образом сдєлать кар'єру. Пока його не вичислили і не накатали коллєктівну тєлєгу в отвєт. Так шо я лічно не удівльон, шо нічєго видающегося з такими гєнами вирасти не могло.
- Мой дєд до Бєрліна дойшов! - обідився Вася, яростно сжимая кулаки. - І дальше пошол би, єслі б воврємя нє остановілі.
- Ти мнє єщо про ядєрну пиль роскажи, - насмєшліво прєдложив голос. - Лежить обосцанноє в грязі, і хвастається, який дєд у нього гєрой. А сам хоть для внуков лєгєнду уже сочинив, як укров хєрачив пачками в стєпях Новоросії? Бо їм з бодуна тоже нада буде чєм-то гордіться.
- А ти вообщє хто? - злобно уточнив Вася, с трудом переворачуясь на спину. - Кого я сєйчас уб'ю?
- Я твой ангєл-хранітєль, - отвітив склонівшийся над ним сілует, поправляя покосившийся німб. - Вот, лічно рішив посмотрєть, раді кого мене подривають по трєвогє посрєді ночі, трєбуя срочно спасать.
- Ти охрєнєл мене спасать? - возмутився Вася. - Да я любого хто сунеться сдєлаю інвалідом і скажу, шо так і було.
- А от пальонки і пнєвмонїї не здох до сіх пор, потому шо хароші гєни? - іздєватєльскі спросив сілует.
- Ну погоді, чуток одлежусь - і разбєрьомся, де які гєни, - грозно пообєщав Вася.
- А я, глядя на тєбя, в чьом-то дьявола понімаю, - признався сілует. - Вот яку ти можеш представлять ценность для битія? А тєм нє мєнєє на небі целий отдєл трудиться, шоб посилать тобі якісь іспитанія, пробувать ізмєнить. Даже лічного ангєла-хранітєля за тобой закрєпілі. А закончиться все банальним алкогольним отравлєнієм, пєрєохлаждєнієм ілі откритой язвой. І піздєц усіліям.
- Ах ти… - попєрхнувся злобою Вася і замахав руками в бєзуспєшной попиткє встать. Но поняв, шо це бесполєзно, і став актівно дригать ногами, питаясь хоть так дотянуться до сілуета.
- Не утруждайся, я в любом случає существо безтєлєсне, - попросив ангєл. - Просто одного не пойму: в чому смисл твоєй жизні?
- Смисл в тому, шо мнє нє повєзло родиться в етой странє, де для умних людей нєт пєрспєктіви, - пожалувався Вася. - Потому шо нас годами втаптували в грязь і питались діктувать условія. Но ето скоро закончиться. Щас Путін вернув нам Крим, на очєрєді Новоросія, а потом вся Європа і наконєц США. Ми їм єщо покажем, шо такоє Россія!
Ангєл скорбно дивився на нього, як на душевнобольного.
- Ти русскій язик вообщє понімаєш? Мене смисл твоєй жизін інтєрєсував, - наконєц проізньос він. - Почєму ти бухаєш цілими днями вмєсто того, шоб привести себе в порядок і найти нормальну работу? Не повезло, США, Новоросія… Шо за клінічєский брєд шизофрєніка? І шо конкрєтно ти хочєш всєм показать?
- Я п'ю от того, шо мучітєльно больно смотрєть, как разниє підараси мішають моєй странє подняться с колєн, - пафосно заявив Вася.
- І я даже знаю одного такого латентного підараса, которому щас мішає вчорашнє спіртне, - замітив ангєл. - Хочєш поднять Росію с колєн? Возьмі для начала мєтлу і убєрі мусор на ввєрєной тєрріторії.
Ангєл достав пісочні часи і компас. Вировнявши часи по компасу, він подул на небо, шоб разогнать нависші сірі тучі, і ужаснувся.
- Однако ми заболтались! А мнє єщо рапорт писать… Запомни главне: Путін і єсть антіхріст. Так шо когда будуть мітить клєймом на рукє чи на лбу, то отказуйся. Іначє апостол Пьотр до раю не пустить і накроются прєміальні.
Ангєл рєзко взмив под нєбєса і растворився в воздухє. Вася лежав на землі і дивився мутними глазами йому вслєд.
- Шо ета мразь госдеповська щас про Путіна вякнула, я не поняв? - вопросітєльно пробормотав він, размишляя, кого б за це захєрачить. Но уліца як на зло була пуста. Вася хлєбнув трохи води з бліжайшої лужі, питаясь унять сушняк, і прільог на асфальт, подумавши, шо нє плохо було б ше чуток подрімать, пока не пройдьот головокруженіє і не перестане тошнить…
-----
Дворнік Вася просипався тяжело. Сначала він попробував открить глаза, но ярке сонце кувалдой довбануло його по мозгам, заставляя зажмуриться. Затєм попитався встать на колєні, нєувєрєнно спираючись на мокрий асфальт. Но від цих попиток його начало підташнювать і Вася знову завалився на тротуар.
- О-о-ох, - протяжно застогнав він, хватаясь грязною рукою за голову. - Харашо вчєра посідєлі...
- Єслі ти так считаєш, Вася, то ти козьол, - проізньос хто-то рядом.
- Нє понял? - попитався угрожающє проричать Вася, но получилось непонятне жалобне блєяньє.
- А шо тут понімать? Лежиш в говнє і счітаєш, шо ето єсть хорошо.
Вася снова попитався открить глаза, стойко видержуя нокаутірующі удари в вісках.
- Ну погоді, щас встану і так за козла захєрачу, шо родная мать не узнаєт, - прєдупрєдив он, отчаянно махая руками в попиткє найті устойчиву точку опори.
- Єслі ти думаєш, шо такім образом сможеш встать, то ти дважди козьол, - єхідно прєдположив голос. - Но ето у вас сємєйноє. Он дєд твой в своє врємя разорив кулака, на якого годами работав. А потом бомжував без дєнєг і нормальной єди, пока не забрали на лєсоповал за бродяжнічєство. А отєц при Андропові катав тєлєги в КГБ на сослуживцев, питаясь таким образом сдєлать кар'єру. Пока його не вичислили і не накатали коллєктівну тєлєгу в отвєт. Так шо я лічно не удівльон, шо нічєго видающегося з такими гєнами вирасти не могло.
- Мой дєд до Бєрліна дойшов! - обідився Вася, яростно сжимая кулаки. - І дальше пошол би, єслі б воврємя нє остановілі.
- Ти мнє єщо про ядєрну пиль роскажи, - насмєшліво прєдложив голос. - Лежить обосцанноє в грязі, і хвастається, який дєд у нього гєрой. А сам хоть для внуков лєгєнду уже сочинив, як укров хєрачив пачками в стєпях Новоросії? Бо їм з бодуна тоже нада буде чєм-то гордіться.
- А ти вообщє хто? - злобно уточнив Вася, с трудом переворачуясь на спину. - Кого я сєйчас уб'ю?
- Я твой ангєл-хранітєль, - отвітив склонівшийся над ним сілует, поправляя покосившийся німб. - Вот, лічно рішив посмотрєть, раді кого мене подривають по трєвогє посрєді ночі, трєбуя срочно спасать.
- Ти охрєнєл мене спасать? - возмутився Вася. - Да я любого хто сунеться сдєлаю інвалідом і скажу, шо так і було.
- А от пальонки і пнєвмонїї не здох до сіх пор, потому шо хароші гєни? - іздєватєльскі спросив сілует.
- Ну погоді, чуток одлежусь - і разбєрьомся, де які гєни, - грозно пообєщав Вася.
- А я, глядя на тєбя, в чьом-то дьявола понімаю, - признався сілует. - Вот яку ти можеш представлять ценность для битія? А тєм нє мєнєє на небі целий отдєл трудиться, шоб посилать тобі якісь іспитанія, пробувать ізмєнить. Даже лічного ангєла-хранітєля за тобой закрєпілі. А закончиться все банальним алкогольним отравлєнієм, пєрєохлаждєнієм ілі откритой язвой. І піздєц усіліям.
- Ах ти… - попєрхнувся злобою Вася і замахав руками в бєзуспєшной попиткє встать. Но поняв, шо це бесполєзно, і став актівно дригать ногами, питаясь хоть так дотянуться до сілуета.
- Не утруждайся, я в любом случає существо безтєлєсне, - попросив ангєл. - Просто одного не пойму: в чому смисл твоєй жизні?
- Смисл в тому, шо мнє нє повєзло родиться в етой странє, де для умних людей нєт пєрспєктіви, - пожалувався Вася. - Потому шо нас годами втаптували в грязь і питались діктувать условія. Но ето скоро закончиться. Щас Путін вернув нам Крим, на очєрєді Новоросія, а потом вся Європа і наконєц США. Ми їм єщо покажем, шо такоє Россія!
Ангєл скорбно дивився на нього, як на душевнобольного.
- Ти русскій язик вообщє понімаєш? Мене смисл твоєй жизін інтєрєсував, - наконєц проізньос він. - Почєму ти бухаєш цілими днями вмєсто того, шоб привести себе в порядок і найти нормальну работу? Не повезло, США, Новоросія… Шо за клінічєский брєд шизофрєніка? І шо конкрєтно ти хочєш всєм показать?
- Я п'ю от того, шо мучітєльно больно смотрєть, как разниє підараси мішають моєй странє подняться с колєн, - пафосно заявив Вася.
- І я даже знаю одного такого латентного підараса, которому щас мішає вчорашнє спіртне, - замітив ангєл. - Хочєш поднять Росію с колєн? Возьмі для начала мєтлу і убєрі мусор на ввєрєной тєрріторії.
Ангєл достав пісочні часи і компас. Вировнявши часи по компасу, він подул на небо, шоб разогнать нависші сірі тучі, і ужаснувся.
- Однако ми заболтались! А мнє єщо рапорт писать… Запомни главне: Путін і єсть антіхріст. Так шо когда будуть мітить клєймом на рукє чи на лбу, то отказуйся. Іначє апостол Пьотр до раю не пустить і накроются прєміальні.
Ангєл рєзко взмив под нєбєса і растворився в воздухє. Вася лежав на землі і дивився мутними глазами йому вслєд.
- Шо ета мразь госдеповська щас про Путіна вякнула, я не поняв? - вопросітєльно пробормотав він, размишляя, кого б за це захєрачить. Но уліца як на зло була пуста. Вася хлєбнув трохи води з бліжайшої лужі, питаясь унять сушняк, і прільог на асфальт, подумавши, шо нє плохо було б ше чуток подрімать, пока не пройдьот головокруженіє і не перестане тошнить…
Комментариев нет:
Отправить комментарий