Шо дєлать, шо дєлать?

- Шо дєлать, шо дєлать? - мєтався Путін по комнатє, нєрвно клацая зубами. - Каждий день пєрємірія як серпом по яйцям. Врємя ідьот, а я же не молодєю…
- Владімір Владіміровіч, не беспокойтєсь, - успокаював його Шойгу. - Ми в них пострєлюєм потіхоньку, шоб не расслаблялись. Заодно в Криму подтягуєм войсько для сокрушитєльного бліцкріга. Ви б лучше з Лукашенком договорились, шоб нам і з Сєвєра разрєшилі напасть.

- Ох, Кугутовіч, - сокрушався Путін. - Одін ти мене понімаєш…
- Кужугетовіч, - обіжено поправив Шойгу. - Конєшно понімаю! Таке бабло годами ввалювать в армію, а вихлопа нєт.
- Бабло, бабло… - зациклився Путін і впав в депресію. - Слушай, оні же могут бабло моє заморозіть в офшорах. І дворєц под Паріжем отнять…
- Думай о хєрачіть, думай о хєрачіть, - громко защолкав пальцами Шойгу. - Так вот, оборудуєм в Лугандонії укрєпрайони, замініруємо дорогі. Потом накроємо авіацієй пару насєльонних пунктов і нємєдлєнно обвінім укров в ізмєнє…
- Ізмєна, ізмєна… - Путін опять повис.
- Гєля, зараза. Как ти могла, за шо? - вдруг розревівся он. - За шо я буду жить, єслі газ і нєфть обложать санкціями?..
- Хєрачить, хєрачить, - Шойгу снова защолкав пальцями. - Ви же хотітє войті в історію вєлікім полководцем, а не какім-то хуйлом?
- Хуйло, хуйло… - пробормотав Путін, грозно раскачуясь.
- Хєрачить! Хєрачить! - вдруг озвєрєл он і накинувся на Шойгу.
- Почєму хєрньой страдаєм, а нє хєрачим? - поінтєрєсувався Путін, пуская слину і колотя Шойгу кулаками по гєнєральськой фуражкє.
- Владімір Владіміровіч, наконєц ви вернулись! - обрадувався тот. - Конєшно война, как же нам без войни? Развє без войни хто-то виділить двадцать трілліонов рублєй на армію?
- Трілліонов, трілліонов… - остолбєнєл Путін з виряченими от удівлєнія глазами. - Откуда возьмутся двадцать трілліонов, єслі нєфть упала в ценє?
- Ти шо, хуйло, охрєнєл? Забув, шо в Криму обєщал? - осторожно поінтєрєсувався Шойгу. - А какого тогда терплю я побої і уніженія? Рєшаю вопроси з солдатськими матєрями, лічно обзванюю воєнкомов, шоб не вздумали кого-то отмазать? Думаєш мнє, тувінцу, не насрать на вєлікоруську ідєю? Думаєш, я не помню, як ви, уроди, нас в сорок чєтвьортом году аннексіровалі? Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла, поняв? Ботоксноє мурло.
- Не поняв? - удівілся Путін. - Щас ето шо било?
- Бомжара, ти как до міністра оборони обращаєшся? - поінтєрєсувався Шойгу, разстьогуя солдатскій рємєнь. - Ану равняйсь, смірно, руки по швам, в позу раком становісь!
- Ти дурак? - на всякий случай уточнив Путін і нєрвно хіхікнув. - Ти в курсє, хто я такой?
- Сраний полковнік, - отвєтіл Шойгу. - А я - гєнєрал. Под трібунал у мєня пойдьош за нарушеніє субордінації. Я шо приказав?
- Ах ти косоглаза паскуда! - рассвірєпєл Путін і попитався вчепиться в сєдєющу шевєлюру, но Шойгу бистрим і точним двіженієм завалив його на лопатки.
- Шо, Рембо недодєлане, ето тобі не дєтєй по тотемам з понтами разбрасувать, - усмєхнувся Шойгу. - Протів нормального мужика ти хуйло, як укри вєрно подмєтілі. Угадай, шо я щас з тобой сдєлаю?
- Ай, красава! - радостно восхітілся хто-то. В комнату війшов Мєдвєдєв, актівно снімая проісходящєє на айфон.
- Я вас увєряю, на ютубє це буде бомба! Поб'єм рєкорд "Гангам стайла" в щитані дні. Кстаті, Сєрьож, єслі на тебе щас вєдро води со льдом вилить, то одноврємєнно двух зайцев сможем убить.
Шойгу з Путіним понімающе переглянулись і косо посмотрєлі на Мєдвєдєва.
- Рєбят, ви чєго? - іспуганно поблєднєл тот, дєлая шаг назад. - Шуток не понімаєтє?
- Хєрачіть! - хором крикнули Шойгу з Путіним і набросились на Мєдвєдєва, агресівно вонзаясь зубами в його айфон…