понедельник, 16 февраля 2015 г.

Мірний план, мірний план...

- Мірний план, мірний план... Вєртєл я їх мірниє плани, - злобно ворчав Путін, пєдантічно розривая Мінські угоди на множество мєлкіх квадратіков.
- А с етого вот момєнта прошу поподробнєє: на чому конкрєтно ти їх вєртєл? - єхидно поінтєрєсувалась Кабаєва, прімєряя у дзеркала бєларусскую кружевную білизну с Лукашенком на чашечках. 
- На пальце вєртєл, - огризнувся Путін. - Нє відіш, я занят гєополітікой.
- Вот імєнно, шо на пальце. Бо больше вже нє на чєм, - замєтіла Кабаєва. - Капєц, докатілісь: жена мірового лідєра стоїт голая пєрєд зєркалом і прімєряєт бєларусскіє трусікі, словно какая-то бичка, а прєстарєлоє чмо с претензієй на міровоє господство даже нє соізволіт глянуть. І шо ти оце намусорив тут гєополітікой? Взял вєнік і подмети.

- Мєсті - ето женскоє дєло, - обіженно сказав Путін.
- А дохєрачить курс доллара, шо горнічная умотала в родной свой Таджикістан, бо єй тєпєрь за рублі работать нє вигодно - мужская работа? - уточнила Кабаєва.
- Шо ти хочєш, мєня всє слілі, - разозлився Путін. - Яник сліл, Порох сліл. Даже Мєркєль сліла. Я одін протів целого міра.
- Наконєц-то дошло! - обрадувалась Кабаєва. - Так какого, скажі на мілость, ти упорно бикуєш дальше? Я в Іспанію, мєжду прочім, хочу. На Бора-Бора. 
- Дура, ето во Франції! - подсказав Путін. - Олланд, урод, мєня тоже конкрєтно сліл.
- Снова заладіл: сліл, сліл... Шо ти, кусок говна, шо тєбя всє вокруг так і норовят сліть? - прєдположила Кабаєва. - Повторяю ісходний вопрос: почєму жена мірового лідєра тєрпіт лішенія? Нахрєна мнє твоє бабло, єслі за нього можна купить только бєларусскій трікотаж і вонючий кітайській ширпотрєб? Я гуччі хочу одєть, дольче габана. Коктейлі хлєбтать на пляжах тропічєскіх островов...
- Значить слушай мєня вніматєльно: пока еті сволочі нє отвєтят за то, шо назвалі мєня хуйлом - буду хєрачить, - угрюмо возразіл Путін. - Потому шо не потєрплю...
- Давай, расскажи мнє снова, как однокласснікі в школє чмирілі і как ти потом мстітєлниє доноси на ніх пісал, когда поднялся аж до охранніка барсєткі у Собчака, - насмєшліво попросила Кабаєва. - Пацан так усілєнно шол к успєху, шо всьо умудрився просрать.
- Шо просрать, я не поняв? - визвірився Путін. - Я шо, тіпа нє прєзідєнт? Ми шо, тіпа нє економім на туалєтной бумагє, потому шо в уборной целая очєрєдь желающих подлізнуть і добіться расположенія? Ілі рейтінг мой ніже, чем бил у Гітлєра врємьон Гєббєльса?
- Уж нє знаю, шо там за рейтінг, но, судя по удовлєтворьонной фізіономії Єви Браун, Гітлєр умєл вєртєть не только на пальце, - мєчтатєльно вздохнула Кабаєва. - І на кого оце я трачу лучшіє годи жізні...
- Відєлі очі, шо бралі, - буркнув Путін. - Піздєц: хохли мєня бздят, піндоси бздят, Мєркєль - і та, вон, бздіт. А родная жена нє бздіт...
- Шо ти мєлєш, ушльопок ботоксний? - заржала Кабаєва. - Єслі б тєбя всє бздєлі, развє би називалі Хуйлом? Лучше сбєгай в аптєку, купи собі пачку віагри і докажи женє, шо хотя би нє підарас. Бо я, єслі чєсно, уже ні в чом нє увєрєна.
- Достала! Хєрачить, хєрачить, - забулькав слюною Путін. - Тут счітанниє часи осталісь до пєрємірія, а у мєня ше Кієв нє взят.
Путін смахнув на пол остатки Мінського договора і склонився над картой, імітіруя бурну дєятєльность.
- Ладно, как хочєш, - разочарованно пожала плєчами Кабаєва. - Пойду, пожалуй, к Пєскову. Он і так в послєднєє врємя всьо дєлаєт вмєсто тєбя.
Кабаєва собрала в охапку шмотки, кокєтліво чвиркнула сіліконовими губами і вийшла із комнати.
- На чом ми остановілісь? - озадачєнно пробормотав Путін. - Ага... Мірний план, мірний план... Козли. Хєрачить, хєрачить!..

Комментариев нет:

Отправить комментарий