- Гєля, я щас не поняв? - удівілся Путін. - Ти шо, фейсбук не читаєш? Прі чому тут моє самочувствіє, єслі ви собралісь слівать мнє укропов?
- Слівать, конєшно слівать, - согласно закивав Олланд, доставая ларінгоскоп. - Скажитє а-а-а.
- А-а-а, - недоумєвающе протянув Путін. - А гдє, кстаті, мої "Містралі", скотіна?
- Сєйчас вияснім, Владімір Владіміровіч. Посмотрітє сюда, - Мєркєль дістала карманний фонарік і посвітила Путіну в очі.
- Шо таке? Шо ви дєлаєтє? - удівілся Путін. - Давайтє вже начинать. Смотрі, Гєля, я вам прєдлагаю Польшу прімєрно по Краков і нємного Руминії. А ти, Олланд, ізвіні, но сам сєбє нахєрачиш. Потому шо думать башкой надо било, прєждє чєм обіжать вліятєльного мірового лідєра...
- Владімір Владіміровіч, - вмішалась Мєркєль, прєривая азартно брижжащий слюною поток сознанія. - Нада ше молоточком по колєнкам постучать, но ето не больно.
- Ви шо, совсєм охрєнєлі? - не поняв Путін. - Какой нахрєн молоточєк? Я тут подготовіл дєтальну карту...
- Владімір Владіміровіч, продолжитє, пожалуйста, ассоціатівний ряд: Гондурас, Кітай, Вєнєсуела, - прєдложив Олланд.
- А прі чом тут Кітай? - окончатєльно запутався Путін. - Нє, он, конєшно, наш самий надьожний партньор, но на Восточну Європу вродє не прєтєндуєт...
- Україна, Літва, Латвія? - продовжив Олланд.
- Хєрачить, хєрачить... - агресівно набичився Путін. - Слушай, Гєля, может, вам хватіт Польші по Ворцлав і Чєхії трохи, по Прагу?
- Вот відіш, Ангєла, а я говоріл, шо нєобходімость хєрачить у нєго закрєпілась на уровнє генетічєскої мутації, - сказав Олланд, побєдно пряча ларінгоскоп за пазуху. - Разговори і убєждєнія тут бесполєзни.
- А я все ше нє вижу воєнного рєшенія конфлікта, - замєтіла Мєркєль. - Воно ж невмєняєме, йому только дай стартонуть і не факт, шо потом сумєєш остановить.
- Я дурак, у мєня і справка єсть, єслі шо, - согласився Путін. - Давайтє уже дєліть, ілі как? Бо ночь на дворє, а я ше толком не похєрачив.
- Владімір Владіміровіч, - скорбно проізньос Олланд. - Ми сєйчас говорім нє о вас, а про Обаму.
- Обаму? - офігєв Путін. - А прі чом тут Обама?
- Наші генетікі тайно взяли у нього образєц слюни, - пояснила Мєркєль. - І обнаружили хєрачлівий гєн-мутант, которий спав до пори. Но ви своїм вєлічієм і упорством його розбудили. І тепер Обама совсєм как с цепі сорвался. Напакував повні самольоти і авіаносци новєйшего вооруженія для України, пріказав прівєсті в боєвую готовность ядєрні боєголовки...
- От скотіна! Хєрачить, хєрачить... - разозлився Путін. - Щас набєру Кадирова, пусть отправіт туда...
- Владімір Владіміровіч, ви совєршенно не понімаєтє сітуацію, - сокрушонно покачав головою Олланд. - У Обами воєнний бюджет почті в дєсять раз больше вашего, огромний научний потенціал... Пока ваші боєвиє роботи осваювали квадроцикли, учьониє НАСА ізобрєлі ртутного термінатора, генетічєскі-модіфіцированного робота-поліцейського...
- То єсть не понял: ви сєйчас намєкаєтє, шо я должен бояться какого-то там Обаму? - подозрітєльно уточнив Путін.
- Не просто должни, Владімір Владіміровіч, а обязани, - согласилась Мєркєль. - Ми с Олландом вообще с трудом уламали його дать вам послєдній шанс ісправить своє повєдєніє.
- Соглашайтєсь, Владімір Владіміровіч, - поддакнув Олланд. - Виводітє сєйчас же войска і ложітєсь на дно, пока Обама не передумав. Бо сначала вас расхєрачить, а потом і до нас дойдьот.
- Вообще невмєняємий, - добавила Мєркєль. - Глаза горят, на лбу проступили нєпонятниє трі шестьорки. Ми с собой в качєствє обєрєгов захватили нємного духовних скрєп, так оні всє погнулися і заржавєлі...
- Скажітє, ви ідіоти, ілі мєня счітаєтє дураком? - холодно спросив Путін. - Духовні скрєпи не можуть погнуться і заржавєть, оні же лікьоро-водочниє.
- А вот прєдставьтє! - жутким голосом возразила Мєркєль. - Погнулись - і заржавєлі.
- Нє іначє, как заговор рєптілоїдов, - шопотом проізньос Олланд, пугліво оглядуясь по сторонам. - Кстаті, у вас їх нєт? Бо я гдє-то слишал, будто оні тайно шпіонят в Крємлє, вижидая команди фізічєскі унічтожить любого вєлікого лідєра, хто посмєєт своїм хєрачить стать у ніх на путі.
- А я вєдь, кстаті, посмєл, - тихенько похвастався Путін, на всякий случай оглядуясь по сторонам. - Как только начались санкції, я сразу понял, шо ето їх рук дєло. Гєля, ну ти же на самом-то дєлє нє могла...
- Конєшно же не могла, - завєріла Мєркєль.
- І мєня тоже заставілі, - признався Олланд. - Сказали: отдаш, мол, "Містралі" вєлікому русскому лідєру - і ми тєбя дезінтегріруєм на составляющі.
- Так шо, Володя, надо, - подитожила Мєркєль. - Раді будущего Росії, раді твоєго будущего нужно вивєсті с Донбасса тєхніку і солдат, пєрєкрить наглухо граніцу і срочно залєчь на дно, дємонстріруя хотя б мінімальне налічіє вмєняємості.
- Іначє Обама сказав, шо тєбє піздєц. Потому шо рєптілоїдна звєзда смєрті вже пікіруєт над Москвой, - скорбно вздохнув Олланд.
- Значить надо хєрачить пєрвимі, - сообразив Путін. - Упрєждающа ядєрна пиль...
- Володя, какіє ядра, какая пиль? - покачала головою Мєркєль, грустно цокая язиком. - Оні всє твої ракєти взорвуть на стартє мощним космічєским лучом. Не врємя сєйчас видєлуваться.
- Ну нє могу я так сразу. Понімаєтє? Нє могу, - нєрвно простонав Путін. - Ше й Лавров щас в наушнік орьот, будто рєптілоїдов не сущєствуєт і ви питаєтєсь мене обмануть. Вот хто із вас врьот?
- Ангєла, я так і знал! - ахнув Олланд. - Я ше наблюдая за єго виступлєніямі начал подозрєвать, шо Лавров - рєптілоїд. Полне отсутствіє емоцій і мімікі, словно біоскафандр...
- А ти хорошо єго знаєш, Володя? - забеспокоїлась Мєркєль.
- Не знаю, - растєрявся Путін. - Он ше задолго до мєня работал в правітєльствє.
- Вот-вот, - поддакнув Олланд. - Вобщем ти, Владімір Владіміровіч, хорошенько подумай. А ми будєм срочно лєтєть, бо тут у тєбя как-то стало слішком опасно. Пошлі, Ангєла?
Олланд взяв Мєркєль за руку і повів к виходу.
- А фуршет? - вспомнив Путін.
- На вот, - Олланд достав із кармана бутилку водки і протянув Путіну. - Випєй за нас, авось благополучно удастся добраться домой. А в воскрєсєніє лібо я, лібо Ангєла тєбє позвоніт. Скажеш, шо ти рішив. Харашо?
- Ага, - кивнув Путін, задумчиво глядя на водку.
- Ну всьо, как у вас говорят - бєрєгі сєбя, будь осторожен.
Олланд дружескі похлопав Путіна по плечу і вмєстє с Мєркєль оні удалілісь в глухую ночь...
- Как думаєш, повєріл? - с надєждой поінтєрєсувався Олланд, виглядуя в чорне окошко іллюмінатора правітєльствєнного самольота.
- Да кто єго знаєт, - вздохнула Мєркєль. - Ти же сам убєділся, шо гєн хєрачлівості напрочь закоротив нєрвниє окончанія сєрого вєщєства. Рєакція заторможена, колєнкі на удари не рєагіруют, обільноє непроізвольноє слюновидєлєніє... Унікальний случай в міровой мєдіцинє, когда бєшенство перейшло в хронічєску форму.
- Но попробовать стоїло по любому, - убєждьонно проізньос Олланд. - Іначе может начаться война.
- Война, майн либер коллєга, уже началась.
Мєркєль устало откинулась на спинку крєсла і задрімала...
Комментариев нет:
Отправить комментарий