Я волком би вигриз Євросоюз, к уродам почтєнія нєту...

"Я волком би вигриз Євросоюз, к уродам почтєнія нєту", - строєвим почєрком написав Лавров і неумєло усмєхнувся. Затєм підніс листок до лиця і вніматєльно принюхався.
- Нєт, навєрноє слішком уж радікально, - пробормотав він, зачоркуя слово "уродам".
- "Угодам" лучше звучіт, - рішив Лавров. - Насочіняют всякой хєрні, наподпісивают, а ти потом мотайся по міру і расталдичівай, почєму главний на ето всьо болт ложил.
"Катісь-ка ти, Олланд, поганий француз. І Мєркєль пошла за нім слєдом..."
Лавров снова перечитав написане.

- Зато чєстно... Поет обязан бить чєстєн, - пробубнів він, возвращая пєрвую строчку в пєрвоначальний від. Десь в корідорах Крємля раздався громкий вой.
- А которий вот ето час, что главного повєлі уже на Мінск пакувать? - забеспокоївся Лавров. - Я же могу пропустіть врємя кормьожкі.
Лавров обеспокоєно приоткрив двері комнати і виглянув в корідор.
- А ну мєсто! - злобно рявкнув тучний охраннік в кожаной кєпкє з маузєром, опєратівно блокіруя двєрь. - Пріказа ідті на прогулку нє било.
- Я только узнать, нє дадут лі покушать перед поездкой, - іспуганно проблєяв Лавров.
- Зажралісь, дармоєди...
Охраннік грубо затолкнув Лаврова обратно в комнату і запєр двєрь.
- Ех, - грустно вздохнув Лавров, усажуясь обратно за стол. - Раньше, помнітся, і с ладошкі кормілі, і гріву расчосували... А харошеє слово - "зажралісь".
Он снова взяв карандаш і склонився над листком:
"Отвєт у Росії будєт одін всєм етім зажравшимся крисам:
Хєрачить, хєрачить, хєрачить, хєрачить..."
- Как-то нє в ріфму, - замєтіл Лавров, ковиряя тупим кончиком карандаша в носу. - Хотя с другой сторони, какая вже разніца? 
В корідорах хтось снова жалобно заскулив і прийнявся агресівно ричать.
- Гич как єму в Мінск-то нє хочєтся, - єхидно промолвіл Лавров. - Как я єго понімаю... Ну Володєнька, ну пожалуйста, ну нє надо, і так пять часов кряду. С ума сойті можно.
- А-а-а, - громко закричав хто-то. Гдє-то раздалісь вистрєли.
- Опять охранніка укусив, - тіхонько прокоммєнтірував Лавров. - Інтєрєсно, почєму оні ждуть, пока кого-то укусить, і только потом стрєляют транквілізатором?
Затєм почєсав карандашом за ухом і продолжил:
"І я достаю із широкіх штанін увєсістим аргумєнтом..."
- Да, імєнно увєсістим, - самодовольно хіхікнув Лавров. - Всє будут бздєть, всє...
"Сюжет Кісєльова про ядєрну пиль, окутавшую планєту!.."