Дохтуру вже не раз вмєняли в вину (не Філатов, конєшно), шо він дарує своїм читачам нічим не оправданий призрак надєжди. "А шо ти скажеш своїм чітатєлям, коли нас накриє повний піздєц?" - спрашували його.
Дохтур скаже наступне: "Ну шо, друзья, прийшло наше врємя помочь прохєрачить дорогу к свєту". І снова подарить прізрак надєжди, шо свєт таки сущєствує і ми до нього дійдемо.
Бо небо належить нам, а не тим підарасам, хто хоче, шоб ми впали в униніє, опустили руки, утонули в депресії і змирилися з їхнім правом красти, брехать, наживатися на війні.
Нас невозможно сліть, бо ми не говно. І пока сущєствує смисл, раді якого варто боротися - ніхрєна не пропало.
І ми все ше зможемо перемогти, пока віримо, шо це можливо.
Іначе який сенс жити галімой пєшкой, приреченою до смерті барахтатися в дєрьмі?
Комментариев нет:
Отправить комментарий