
У нас нє будєт Майдана.
У нас нє будєт Майдана...
Угрюмо повторяли собравшієся на площаді, маршируя стройной шерєнгой. Конвоїри одобряюще улибались і помахували дубінками в такт.
- Ну шо, Володька, как тєбє празднічне шествіє? - радостно поінтєрєсувався Мєдвєдєв, вбєгая в комнату.
- А гдє Путін? - недоумьонно поінтєрєсувався він, оглядуясь по сторонам. Затєм нєувєрєнно проізньос:
- Слава Українє?
- Хєрачить, хєрачить, - забулькало под кушеткой.
- Володька? Чєго ти туда залєз? - заржав Мєдвєдєв, заглядуя в узку щель.
- Так вєдь вон, - іспуганно отвєтіл Путін, кивая в сторону вікна.
- Вот дурак! Оні ж за тєбя, - рассмєявся Мєдвєдєв.
- Ето ти козьол, - тихо прошипів Путін. - Курс доллара відєл? Ценами на продукти пітанія давно інтєрєсовался? Какой придурок будєт сєйчас за мєня? Зові Колокольцева, пусть расстрєляєт весь етот сброд, поки не началось.
- Володя, прі чом тут доллар, єслі Крим наш? - удівілся Мєдвєдєв. - Какоє нахрєн пітаніє?
- А такоє, - злобно отвєтіл Путін. - Калорійноє, вкусноє, не імпортозамєщонноє. Говорю зові Колокольцева ілі ядєрна пиль.
- Шото слішком ти нєрвним стал, - обідився Мєдвєдєв. - Ми всєго лішь хотєлі прі помощі етого мітінга сдєлать тєбє пріятно...
- Ідіоти...
Путін осторожно вилєз із-под кушетки і украдкой глянув в окно.
- Путін не хуйло, Путін не хуйло, - увєряла толпа, наматуя круг за кругом.
- В Ростов їх отправить, всєх, - распорядився Путін, злобно скрипя зубами. - Хєрачіть, хєрачіть... І снайпєров по пєрімєтру.
- Шото ти без настроєнія, - замєтіл Мєдвєдєв. - Нєбось опять Мінські договора перечитував. Кстаті, а хочеш, я почитаю тєбє сказку о ядєрном ударє на Лондон ілі побєдном марше російських танков в Бєрлінє? Чи, може, твою любімую, "Обама ядєрна пиль"?
- Всє підараси, всє, - скулив Путін, забившись в угол. - Я вже с ума схожу от вашего пєрємірія. Хєрачить хочу, хєрачить... Нєнавіжу!
Путін бросився на Мєдвєдєва і став усєрдно хєрачить його башкой об рєзінову стєну.
- Но за шо? - іспуганно плакав Мєдвєдєв.
- А за всьо, - злобно отвічав Путін. - І за Мєркєль, і за Обаму, і за Мінск, і даже за неуклюжу попитку устроїть антімайдан...
- Спасібо товаріщу Путіну.
Спасібо товаріщу Путіну
Спасібо товаріщу Путіну...
Монотонно повторяла толпа, с тревогой прислушуясь до отчаянних криков і істєрічєского смєха, доносящихся із Крємля.
- Шо раскіслі? А ну цурюк. Развє нє слишитє, шо фюрер доволєн і радуєтся? - подгоняли собравшихся конвоїри, грубо подталкуя дубінками. - Народ грьобанний побєдітєль... Запомнітє: нєвозможно побєдіть фюрера, пока ідєя його жива!
Комментариев нет:
Отправить комментарий