І тепер винуждєн чуствувать себе іменінніком. Нехай так уже і буде, що 1 квітня день народження діда Свирида. Дякую вам, друзі за добрі слова. І не лише за це.
Діло в тому, шо як би ви діда не хвалили, всі ви прекрасно розумієте, що його автор обикновенна людина. І нехай мені рука всохне, якщо я колись щось напишу, що я розумніший чи лучший. Якраз наоборот - ви заставляєте діда буть у формі, постійно вчитися і узнавати шось нове. Щоб не написать дурниці, за яку буде перед вами стидно.
Колись, 21 червня 2014 року, коли я створив перший дідовий акаунт і написав перший пост, я ставився до цього як до баловства, щоб шуточками-прибауточками трохи розбавити депресняк, негатив і паніку, які тоді переважали в інтернетах. А потом дивлюся - діда читають. Та ще й які розумні і образовані люди. Розслабляться дідові не давали, на ляпи обращають вніманіє, за що я завжди лише вдячний.
Власне, це вже третій дідовий акаунт, перші два впали в нерівній боротьбі з руссо-тролями, но діда так просто не візьмеш. Щоразу відновлював акаунт і начинав все спочатку. Не тому, що самому так вже сильно нравиться вставати зпозаранку і писати обзори, а тому, шо люди строго ждуть. А коли люди чогось хочуть, то лучше сразу виконувать їхні бажання і не єрепенитись.
Хотя, чого гріха таїть - за ці місяці я сам звик уже до діда. І коли по тим чи іншим причинам не можу вийти в ефір, то шото вже ніби не хватає. В общем, так просто діда не здихаться, і він существоватиме поки буде нужен людям. А як не буде нужен, то отправим його на заслужений отдих. Але пока шо не видно, скільки йому осталось до пенсії.
Сьогодні порахував - дідом за весь час отправлено в бан 43 акаунти. Не знаю, багато це чи мало, але роблю це дуже неохоче. В переважній більшості то були якісь боти і платні троллі. Ніколи не баню за критику, даже неконструктивну, якщо бачу, що людина пише щиро і просто виражає свою думку. Даже якщо мені її думки не подобаються. Не баню даже за попитки використати дідовий акаунт для комерційної реклами - просто видаляю рекламу і прошу автора більше цього не робить. Я сам принципово не збираю в фейсбуці грошей, не заробляю на дідові і нікому не дам. Хоча й не засуджую тих людей, які монетизують свої акаунти.
Єслі в когось бродять підозри, що дід на когось там працює і він чийсь проект, то спокійно запевняю, що це не так. Дід - дуже нєзавісімий обозреватєль, якому начхать на внутріполітічеські комбінації, він пише те, що бачить і так, як побачене розуміє. Не дуже охоче пишу про внутрішню політіку, бо без критики тут не обійтися. А дід Свирид - анонімний дід. Тому кожне критине зауваження може бути сприяте як анонімка, автор якої ховається і боїться. Ніфіга автор діда особо не боїться. Але критиків і без діда багато, критиканів ще більше, а дід щитав і щитає, шо нам усім пора переходити до позитиву і конструктиву. І думати не лише про те, як шось унічтожити. Но і про те, що нада створить. Отсюда ідея про автобани в Україні. Це дійсно дуже потрібний і головне - реальний проект. Хоча, проекту даже ніякого нема - єсть лише ідея. І це вже добре. Дуже радію, шо не один дід так щитає.
Хотя анонімність діда достаточно условна, дід не сильно ховається. Шо я дійсно бережу - це воєнну тайну і ніколи не розказую де і в яких частинах буваю, яке там вооруженіє і яка глубина оборони. Шоб не помагать врагам. А про свої поїздки в АТО пишу не для піару, просто думаю, що людям важливо знати, що Армія є, Армія сражається і Армії треба допомагать.
Ну і про любимих дідових іностранних клоунів. За міжнародними ділами дід наблюдає особенно вніматєльно, бо як же за тими красавцами не наблюдать - такі коники викаблучують іногда, що закачаєшся. Дід не чужд чуства прекрасного, сам порже і спішить поділитися з небайдужими громадянами тим прекрасним.
Сьогоднішня ніч в Лозанні була, відімо, особенно прекрасна. Утром ми получили ізвестіє, шо вроді договорилися. Єслі це не первоапрельська шутка, то новина з усіх боків чудова. Нада ще почитать про шо вони там договорилися і яка буде поетапність виконання лозанського договорняка. Но скоріше за все главним для нас наслідком здачі Іраном ядєрних позицій стане подальше здешевлення нафти. Чото ми так довго дожидаємся, бо це означатиме пришвидшення гаплика, який ожидає російську економіку. Саме інтєресне, шо Кремль іскреннє цьому радується. Не перспективі здешевлення нафти, а статусу велікого государства. Дурачки.
Всі страни від лозанського договорняка виграють - США ярко доказали ефективність санкціонної політіки, Ізраїль може полегшено зітхнуть, бо знімається угроза применєнія ядєрного оружія среднєвековими іранськими придурками, Іран радується, що санкції будуть потроху скасовуватися, а значить заработає економіка, Україна понятним образом злорадствує глядя на динаміку нафтових цін. І одна Росія радується, бо получить іранський плутоній. Вроді їм свого мало.
Саудовська Аравія і арабський світ зможуть зараз натхненно відхренячить шиїтських повстанців у Ємені, бо вряд лі Іран в цих умовах рішиться йти на ескалацію протистояння з арабами і з Западом помагаючи хусидам.
Хуйло ж явно живе в якомусь іному ізмереніі, бо в Лозанні Печальна лошадь фактично помагала підпилилюватт сук, на якому сидить ота зморщена царственна жопа. Хотя, скоріш за все, Печальна дошадь і не змогла б там нічого существенного зробить, тому Лаврову не оставалось нічого іншого, як ізображать роль активного статіста.
В зоні АТО кажеться активізірувалися окупанти і відімо це елемент непрекращающогося воєнного шантажа. Шоб винудить хунту мінять констітуцію. На шо хунта вже сказала, шо готова провести референдум, який єстєственно скаже "так" унітарності і "категоричне ні" планам Мудачука-Хуйла. Но Хуйло не унімається і (якщо це не шутка) позарився на святоє - на конфетну фабрику в Ліпецке.
Чесно кажучи, закрити на зло Пороху предпріятіє на своїй території, де работають тисячі граждан РФ, і оте предпріятіє ще й платить налоги, то це чистої води ідіотизм. Предпріятіє нада було держать работающим хотя би для того, щоб цим фактом діскредітіровать Пороха. А може це Порох так устроїв, шоб ОМОН прийшов на його канхветну фабрику в Ліпецке? Тоді вопрос, хто на самом дєлє в Росії хазяїн - Хуйло ілі Порох?
Надя Савченко продовжує героїчне голодування і тут вже дід не знає шо більше - тривожитися за неї чи захоплюватися незламним духом. Тому це гордість в перемішку з великою тривогою. Хуйло по-прежнєму тупить і дуркує, демонструючи світу, шо він да - дурак, а у дохторів руки короткі. І все таки я дуже надіюся, що історія з Надєю матиме щасливий фінал.
Хуйло, відімо, дійсно, по-прежнєму не знає, як дєйствувать дальше і по інерції продовжує брязкати оружієм та інформаціонну войну, яка остогидла вже і многим росіянам. Вони хочуть новини про панд в Омском зоопарке, а їх годують сюжетами про кровожадну хунту. Як далеко він зайде зі своім шантажом на цей раз сказать сложно. Но обстановка для шантажа не сама благоприятна. Хотя і всю цю катавасію Хуйло затіяв в обстановці хуже не придумаєш. Тому і получив неожиданну ним глобальну коаліцію, яка стала просто подарком для України.
Ніколи ще в історії світ так не об'єднувався, щоб помогти одній окремій країні. Даже Ізраїль ніколи не мав такої одностайної підтримки світу, завжди були нєдоброжелатєлі і злопихатєлі. Но Ізраїль вистояв, створив приятну для жизні країну і поражає світ унікальними ізобретєніями та передовой медициной. Та самими лучшими в світі армією і спецслужбами. Це той случай, коли не соромно повчитися і брати приклад.
Ну і на завершення сьогоднішнього посту вибачаюся, що пізно його написав, і ще раз дякую, що дали возможность почуствувать себе іменинником. :) Буду стараться і далі.
Як завжди і впредь - зберігаємо бадьорий бойовий дух, держим Кулаки за Надю і всіх наших бранців, продовжуєм допомагати Армії, занімаємся спортом та читаєм repka.club.
Та слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас :)
Комментариев нет:
Отправить комментарий