Мєлкий провінціальний дєятєль...

Мєлкий провінціальний дєятєль епохи Цзіньпіня Владімір Владіміровіч Путін неспєшно прогулювався мєж рядов отполірованих до блєска вєтєранов, витянутих по стойкє смірно.
- Помить, побріть, прічесать, - раздавав він указанія почтітєльно сємєнящему рядом Пєскову. Пєсков подобострастно кивав і вніматєльно записував.
- А ето шо такоє? - вдруг нахмурився Путін.
- Помілуй, начальнік, труби горят, - хрипло взмолився моложавий вєтєран, витирая пересохші губи рукавом офіцерского кітєля.
- Сколько лєт? - уточнив Путін.
- Сорок, - признався вєтєран і поспєшно добавив:
- Но вигляжу на всє шестьдєсят.
- Ви охрєнєлі? - повернувся Путін к Пєскову.
- Син полка, сойдьот за сина полка, - залєпєтав тот.

- Какой нахрєн син полка? Убрать.
Угрюмий мужик в кожаной кєпкє, неотступно слєдовавшій позаді, недоумьонно пожав плєчами і достав маузєр.
- Дурак, за тєрріторію, а нє как Нємцова.
Мужик снова пожав плечами, схватив вєтєрана за шиворот і поволок прочь.
- Козли, ви шо, хотітє, шоб всє догадалісь, шо у нас вєтєрани ряжениє? - недоумєвав Путін.
- Нєт, шо ви. Конєшно нєт, - завєріл Пєсков, незамєтно грозя комусь кулаком. Ше парочка бомжей тіхонько отдєлілась от строя і ушла прочь.
- Гдє служил, служивий? - хмикнув Путін, дьоргая бородатого дєда за фальшиві мєдалі.
- Второй українскій фронт, - бодро отчєканив тот.
- Нє, ну ти охрєнєл історію пєрєпісивать? Хєрачить, хєрачить, - забулькав Путін. - Значить прєдлагаю на вибор: кітайський фронт ілі сєвєрнокорєйський.
- Я оба фронта прошол, - отрапортовав дєд, прикладуя лєву руку под капітанську фуражку.
- Гдє ви їх умудрились набрать? - сердито спросив Путін.
- Бородай посовєтував своїх коллєг по тєатру, Хірург трохи байкєров подогнал... 
- Владімір Владіміровіч!
К Путіну подбєжал захеканий бурят в воєнной формє.
- Воєнная тєхніка к смотру готова.
- От молодци! - обрадувався Путін. - Начінайтє.
- Заводі! - крикнув бурят, обернувшись.
- Дрин-тин-тин-тин-тин, - грустно отвєтілі юношеські голоса нестройним хором.
- Ето как понімать? - насупився Путін.
- Духі... - раскраснєлся бурят. - Надувная воєнна тєхніка сама ж дирчать нє умєєт. А настоящая вся давно на Донбасє.
- Слиш, козьол, ну і хто мєня послє такого парада будєт бздєть? - уточнив Путін, хватая Пєскова за галстук.
- Всє будут, Владімір Владіміровіч, - увєрєнно пообєщав тот. - Особєнно когда увідят кульмінаціонний ядєрний удар по Красной площаді послє рєконструкції бросанія піндосскіх, європєйскіх і укропських флагов к крємльовской стєнє. Кромє того, Кісєльов обєщал в ефірє наложить звук настоящих двігатєлєй. А нєпосрєдствєнно на парадє кромє Лукашенка і Назарбаєва нікого не будєт.
- Погоді-погоді, не понял, какой нахрєн ядєрний удар? - витаращився Путін.
- Ідєя Лаврова, - довольно отвєтіл Пєсков. - Раз уж не получається убєдіть мір в вашей вмєняємості, будєм убєждать в нєвмєняємості. І пусть оні, сволочі, бздят...