В смутні часи пліч о пліч зі справжніми патріотами завжди стають професійні патріоти. Аж занадто правильні, аж занадто чорно-білі у сприйнятті навколишнього світу. Аж занадто високоморальні і взагалі любителі поговорити про мораль, про зраду та героїзм і про чуже право давати чомусь оцінку. І спілкуються при цьому вони аж занадто високими матеріями. Розганяючи істерику, сіючи сумніви, змушуючи нас поринути у їхнє таке чорно-біле буття, де існують або герої, або запроданці. І всього лиш один єдино правильний судія, котрий сам персонально приймає рішення, кого до якої касти віднести.
Їхня місія - знищити Україну.
Їхня мета - змусити нас повірити в крайній примітивізм і відмовитися від того, що людина, якою б вона не була, має перелік вад і чеснот.
Їхнє завдання - переконати нас, що ми живемо у неприпустимих вадах. Ці вади потрібно знищити. Для того, щоб правда перемогла.
Тільки жоден із них не скаже, у чому правда.
Бо творити вони уміють тільки інформаційний шум. І нічого більше.
Кожен раз, розваливши державу вщент, вони поверталися до свого улюбленого заняття - патріотичної туги та суми за Україною.
І кожного разу ми опинялися в новому рабстві на сотні років.
І от, знову маємо смуту...
Комментариев нет:
Отправить комментарий