У Хрюндаї курсом на столицю, стюард- пацанчік молодий, шо провіряв квитки ,внєзапно привітався "Здрастє" чим увігнав кота у когнітівний діссонанс. Як потім оказалося уся бригада поїздна була оснащена русскоязичной чєлюстью, хотя старались з усіх сил хоч якто спілкуватись українською з пухнастою скатіною, виходило не дуже, з періодичним зависанням жостких дісків у пошуках чужих лексем.
Згадався почімуто старезний анєкдот про гетьмана Богдана, який закам*янів з розпуки почувши привітання "здрастє" від щирих українців.
Лиш під кінець нудного убивання часу на швидкості 160 км в годину розвеселив вагон п*яненький дядько - відпускник, який вже був у стадії "такий як треба", він видав радікальний спіч такого смислу:
- От ви собі не думайте, коли я стану прєзідєнтом я олігархів всіх нємєдлєнно перестріляю а всьо майно їх візьму собі, не сумнівайтесь в тому даже.
Вчоний кіт канєшно змовчати не зміг і кинув комента такого:
- От нахуя тобі стріляти? Ти перегаром радікальним їх всіх уб*єш.)))
Народ поржав а словоохотливий дядечко заткнувся.
Дорогою на Львів нічого інтересного не було крім того, шо режим температурний у вагоні звечора нагадував тропічний, а вже під ранок контінентальний. Ну і мужик хроплячий на всі заставки, якого разів зо п*ять за ніч будила благовірна.
- Іване та вже ляж на бік, ти так хропиш шо всі не сплять!
- Га, шо? Та не хроплю я.
Карочє кіт повеселився хоч і недоспав.)))
Нехайбудда любить вас усіх.
Комментариев нет:
Отправить комментарий